На Дніпропетровщині вшанували пам'ять загиблих під час подій «Чорного січня» в Азербайджані

Події «Чорного січня» розгорталися в радянському Азербайджані в епоху перебудови. На тлі неспроможності Москви вирішити карабахську кризу, яка розглядалася в Баку як ключове питання у сфері національних інтересів, у липні 1989 року в Азербайджані сформувалося політична організація «Народний Фронт Азербайджану» (НФА), що стала на чолі азербайджанського національного руху. З грудня 1989 року національний рух Азербайджану перейшов у формат масових акцій.

Протягом осені 1989 - початку 1990 років районні відділення Народного Фронту скинули 27 секретарів райкомів КПРС. Існувала можливість того, що Фронт зможе перемогти на виборах до Верховної Ради АзССР, які були призначені на березень 1990 року.

13 січня 1990 в Баку на площі імені Леніна розпочався мітинг з вимогою відставки першого секретаря Компартії Абдурахмана Везирова через його нездатність забезпечити безпеку азербайджанського населення в Нагірному Карабасі та навколишніх районах. Було оголошено про створення Ради національної оборони.

У наступні кілька днів в Баку пікетували державні об'єкти, блокувалися в'їзди і виїзди з міста, а також військові частини. З 60 військових частин, що дислокуються в Бакинському гарнізоні, було блоковано 34. Кульмінацією став момент, коли по всьому периметру військового містечка були блоковані частини 295 дивізії, дислокованої в Сальянськіх казармах.

Народний Фронт перетворювався на носія ідеї азербайджанського національно-визвольного руху. Прагнення до суверенітету і незалежності стало превалювати в суспільній свідомості азербайджанців, давши новий поштовх до загострення ситуації.

19 січня Президія Верховної Ради СРСР прийняла підписаний Президентом СРСР Михайлом Горбачовим Указ про введення в Баку і ряд населених пунктів Азербайджанської РСР надзвичайного стану. Ця постанова розходилася з чинним законодавством, що передбачає в подібних випадках наявність звернення Верховної Ради АзССР до керівництва союзної держави з проханням прийняти подібне рішення. Азербайджанський же Парламент з таким проханням не звертався.

У ніч з 19 на 20 січня 1990 року в Баку за наказом міністра оборони СРСР Дмитра Язова були введені війська. В операції були задіяні великі формування сухопутних, військово-морських, військово-повітряних і повітряно-десантних військ Союзу РСР, а також військ спеціального призначення КДБ і МВС СРСР.

«Це дійсно трагічна подія для нашого народу, 20 січня - день скорботи в Азербайджані. Сьогоднішня зустріч присвячена 25-річниці тих страшних подій, коли без оголошення надзвичайного стану радянські війська зайшли в Баку. В ту страшну ніч загинуло понад 100 людей, у тому числі євреї, росіяни, лезгини, татари...», – сказав Почесний консул Азербайджанської Республіки у Харкові Афган Салманов.

22 січня 1990 загиблих поховали в братській могилі на алеї полеглих у парку імені Сергія Кірова, яка з того дня стала іменуватися Алеєю шехидів.

«Сьогодні аналогічна історія відбувається в Україні. Нас хотіли змусити забути про свободу, незалежність і жити за чиєюсь вказівкою. Проте ми обрали свій шлях розвитку, – сказав радник губернатора Дніпропетровщини Борис Трейгерман. – Символічно, що пам'ятний захід проходить у нас, в Дніпропетровську. У місті, яке стало на шляху агресора, зупинило його і продемонструвало шалену волелюбність, прагнення жити у вільній Україні».