Священики з Кривого Рогу готові причащати і сповідати під кулями

Біля Криворізького виконкому - багато людей у амуніції, волонтерів та пересічних містян. У мікроавтобуси пакують гуманітарну допомогу для бійців. Речі першої необхідності - питна вода, харчі, намети, термобілизна. Про акцію оголосили у соцмережах напередодні. І тепер - охочі підтримати українську армію несуть і несуть пакунки.

Юлія Калін, волонтерка:

- Туалетная бумага, салфетки, сгущенное молоко, шоколад, медикаменты. Несут много людей, и я хочу сказать- это обычные простые люди, не какие-то государственные чиновники: мэр города к нам ни разу не пришел что-то принести.

А ці УАЗики - справжній раритет. Вони належать місцевим підприємцям і їм років по сорок - не менше. Тож перед відправкою над ними майже тиждень добровільно "чаклували" на місцевих СТО. Механік Павло каже: скільки витратили грошей, навіть не рахували, але тепер машини ще послужать вітчизні.

Павло Артемович, працівник авто майстерні:

- Двигатель, тормоза- да практически все. Все привели в порядок. А вот здесь еще будет установлена торель для "Калашникова".

Допомога фронтові не лише матеріальна. У зону бойових дій також їдуть психологи і священики. Це особиста просьба бійців. Тих, хто зараз у найгарячіших точках України.

Микола Колеснік, підприємець:

- Поговорить, открыться, снять напряжение. Когда каждый день удары ГРАДов российских, когда каждый день видишь ранених товарищей.

Добровольців-психологів волонтери знайшли майже одразу. Вони покидають домівки прямо вночі. Священики перед відправкою освячують гуманітарний вантаж. А потім і самі на передову. Скільки там пробудуть, панотці Юрій та Олександр не знають. Кажуть, доки буде потреба. Готові хрестити, причащати, сповідати, звісно, що під кулями.

Отець Юрій, настоятель храму Святого Духу (Кривий Ріг):

- Ми пройшли Майдан обидва, з батюшкой Олександром, ми бачили смерть, ми бачили кулі, ми бачили гармати, водомети. Нас це не страшить. Скільки треба, стільки й будем.

Ані часу відправлення, ані маршруту, ані пунктів кінцевого призначення у цій експедиції не називають із зрозумілих причин. Кажуть лише: це найменше, що можуть зробити для перемоги.