Найкращий засіб від зглазу!

Дуля, шиш, фіга - жест, що відвертає зглаз та порчу, а також нечисту силу. Щоб захистити себе або дитину від порчі, слід було непомітно скласти дулю. За слов’янськими віруваннями, щоб ніхто не зурочив роботу при збиванні масла, слід було плюнути в олійницю і показати дулю. Демонстрація дулі в охоронних цілях часто супроводжувалася іншими відганяючими діями, наприклад, услід носію «злого» ока кидали вугілля, сіль, шматок цегли від печі і т. п.

У поліській традиції показування дулі було засобом відгону вихору - при його наближенні складали дулю правою рукою; втім, у деяких випадках існувала заборона показувати дулю вихору, щоб не розсердити його ще більше. При зустрічі з вовком, щоб відігнати його від себе, варто було відвернутися, а лівою рукою показати йому дулю; дулю показували і для того, щоб відігнати собаку. Для огорожі себе від можливого зла при зустрічі на дорозі з незнайомими людьми пропонувався більш складний прийом - слід було, повернувшись задом до зустрічних людей, нахилитися і показати їм дулю між ніг. Згідно з деякими поліськими віруваннями, дуля відганяє навіть смерть - жінка не могла померти, тому що показувала дулю Смерті, яка за нею прийшла, але коли розтулила руки, відразу померла.

У східних і західних слов'ян дуля - спосіб пізнання відьми і чаклуна, а також їх знешкодження. Дуля або дві дулі показували відьмі, щоб вона не змогла зіпсувати людину або наврочити дівчину. Дві дулі показували чаклуну, щоб він не наслав на людину гикавку. Часто при зустрічі з відьмою або чаклуном наказувалося показувати дулю таємно - в рукаві або в кишені. Вважалося, що чаклун або відьма не можуть спокійно пройти повз людину, яка склала в кишенях дві дулі, і обов'язково чим-небудь видадуть себе, наприклад, почавши лаяти цю людину. В іншому випадку, щоб пізнати відьму, слід було напередодні неділі піти до будинку можливої відьми, стати спиною до глухої стіни, повернути назад голову, плюнути, подути і показати дулю в бік стіни. На наступний ранок відьма прийде до цієї людини і запитає його, навіщо він показував їй дулю.

Часто демонстрація дулі джерелу небезпеки супроводжувалася вигуком типу: «На тобі, щоб до пари, та йди»; «Ражон тобі у горло, деркач у зуби, сіль в очі». В Поліссі, показуючи дулю вихору, говорили: «Ось тобі дуля, куди дуля, туди і ти».

Є одне поліське свідчення тому, що дуля могла бути не тільки жестом, але і спеціально зробленим амулетом, вирізаним з дерева чи зліпленим з глини і прикріпленим до ткацького верстата, щоб захистити полотно від зглазу.

У медичній практиці очну хвороба «ячмінь» лікували, підносячи до ока дулю і вимовляючи: «Очна дуля, на тобі дулю» або: «Ячмінь, ячмінь, на тобі кукіш, / Що хочеш, то купиш, / Купи собі сокирку, / Руби себе всерединку». Після чого на око плювали. Іноді це робив сам хворий, іноді несподівано піднести дулю до ока хворого повинен був сторонній. Дуля згадується в деяких фольклорних текстах. Наприклад, у веснянках йдеться, що весна принесла «Дівкам цибулі, а хлопцям по дулі».

Нагадуємо, що такий оберіг можна придбати в крамниці «Мамай», що на Карла Маркса, 18.

Тел.: 095-234-00-82 або 056-767-37-24