Тысячи украинцев, потерявшие память, лишены будущего

Нещодавно вона називала себе Лідою. Скільки їй років і де її домівка - жінка не знає. Рік тому без документів її знайшли на залізничній станції. І привезли в лікарню.

Лікарі безуспішно намагаються повернути жінці пам'ять. Про себе вона пригадує дуже мало.

Жінка, яка втратила пам'ять:

- Огірки збирала в Лобойківці - я ж кажу. Огірочки, помідори, та на трактор кидали.

Від втрати пам'яті не застрахований ніхто - кажуть медики.

Ольга Фурманова, завідувачка відділення неврології Дніпропетровської лікарні №5:

- В зоне риска - пациенты, которые страдают атеросклерозом, гипертоники в зоне риска, в зоне риска больные, у которых были черепно-мозговые травмы.  Особо никто не выздоравливает.

Медики кажуть - врятувати таких людей може звичайна записка у кишені від родичів, з вказним прізвищем, адресою та телефоном. В Аллиної мами - такої при собі не було. Жінку шукають уже три роки.

Алла Белуха, дочка пропалої безвісти:

- Иду по улице и вглядываюсь в лицо каждой старенькой бабушки. И каждый раз не она.

Найчастіше люди, що втратили пам'ять, туляться по вокзалах та ринках.

Сергій Петрюк, оперуповноважений управління карного розшуку ГУ МВС У в Дніпропетровській області:

- В данный период на территории Украины зарегистрировано 68 людей, личность которых не установлена. На сто процентов установить всех невозможно.

Якщо родичів не знаходять, - людину відправляють у лікарню. Ця жінка, найімовірніше, житиме тут - довічно.

Нонна Кривець, лікар:

- Вообще-то больные, если одинокие, нет родственников - оформляются в дом-интернат. Но опять же - вопрос документации. Документов при больной никаких нет.

Оформити нові документи - неможливо. А без них - цієї жінки фактично не існує. Єдина надія - що за нею все ж таки прийдуть рідні.