Ірена Карпа – герой сучасності

У квітні Дніпропетровськ вітатиме Ірену Карпу двічі. Вперше вона завітає до нас для того, щоб презентувати свою нову платівку, вдруге - представити чергову книгу. Втім, поговорили ми з нею не тільки про це...

Ірено, суспільство знає Вас як Карпу - письменницю, журналістку, мандрівника, блогера й музиканта. Яке з перерахованих занять вам найближче?

Ірена Карпа: Всі мої заняття - це як одяг. Шапка, куртка, джинси, кеди.. все потрібно, аби добре себе почувати на прогулянці, правда?

Але ж Ви у списку найпопулярніших українських авторів. То може пора перейти на бік прози раз й назавжди? Адже не секрет, що заняття музикою у нашій країні - справа невдячна.

Ірена Карпа: Ох. Ну, мистецтво - то взагалі невдячна справа. Звісно ж, ковбасу на базарі продавати завжди надійніше, ніж писати якісь там книжки чи музику. Мені байдуже, що там каже уявна кон'юнктура жлобів у цій країні, мені завжди будуть дорожчими пару тисяч слухачів із власною думкою, ніж мільйони пожирачів телефуфелу. Я пишу не для зомбі, гурт QARPA грає якісну, ні на кого не схожу музику, нею харчуються дуже і дуже непересічні люди. Чого мені ще хотіти?

Найближчим часом Вас можна буде побачити у Дніпропетровську двічі: одного разу з презентацією альбому, інший – з презентацією книги. Як вважаєте, на ці заходи ходять різні люди, чи слухачі співачки Карпи – це і є читачi письменниці Карпи?

Ірена Карпа: Як не дивно, левова частка моєї читацької аудиторії й не підозрює про існування гурту QARPA. Титрують же на ТБ мене бeз вишукувань: «письменниця, співачка». Тобто, не всі навіть розуміють, що я там співаю, адже не кожен долізе в мережі дошукатися. І є, відповідно, люди, котрі нашу музику знають ще з часів «ФАКТИЧНО САМИХ», то для декого з них іноді видається новиною, що "Карпа почала писати книжки".

Читачів у мене, гадаю, більше. І всі вони - наші потенційні слухачі, бо якщо можуть осилити мої книги, значить, мозок у них вже нестандартний. І присутні вуха. А ще - бажання новизни. Слава богу, з приходом Інтернету, з його ю-тюбом, диктат музичних каналів став не таким узурпаторським: Людина з добрим смаком не мусить труїтися постсовковим фуфелом «імені трусів і високих підборів», достатньо просто зайти в пошуковик YouTube і забити назву гурту, що тебе цікавить. Спробуйте - QARPA;))

Музиканти, і просто медійні персонажі, зараз дуже активно висловлюють свою соціальну й політичну позиції. Ви також намагаєтесь вести боротьбу з системою, чи надаєте перевагу аполітичності?

Ірена Карпа: Для тих, хто мінімально за мною слідкує (і я зараз не тільки про спецслужби, хе-хе) давно не є секретом моя активна громадянська позиція. В цій країні відбувається стільки гидоти, стільки приниження людей, знущання з тварин і з природи, що лишатися осторонь нормальна людина просто не може. Я весь час підтримую й організовую акції з захисту тварин, даю відкриті лекції в університетах і на відкритих майданчиках, влаштовую перформанси на ТБ. Мені не байдуже те, що "реформи" в освіті мають на меті виростити нові покоління недоумкуватих рабів, що культуру теперішня узурпаторська влада вiдтiсняє на такі маргінеси, наче ми маємо тільки й молитися на кусок вареної ковбаси, ні про що вище не задумуючись.

У нас прагнуть стерти пам ' ять і змусити бути бидлом. Вам це подобається? Мені - ні. Того я не мовчу. Я за повалення цього узурпаторського режиму громадянами, у ненасильницький спосіб.

Наразі всі видимі політики- покидьки, а щоб прийшли непокидьки, а хтось адекватний, ймовірно, доведеться змести не одну хвилю покидьків, що жирують за наші з вами гроші. Все в наших руках, не забуваймо. "Слуги народні" мусять працювати на наші інтереси, а не ми на їхні «золоті унітази». Але поки ми будемо мовчати і терпіти, нічого не зміниться. Треба виходити на вулицю. В це важко повірити, але вони нас бояться.

Ваш чоловік американець і Вам достатньо часто доводиться «розриватися» між двома країнами. Ще не вирішили остаточно, у якій з них хотіли би залишитись жити й виховувати дітей?

Ірена Карпа: Я оптиміст і наразі мрію, аби діти виростали в тій Україні, якої поки що нема. В Америку ми можемо переїхати будь-якої миті, але я свідомо не роблю цього, допоки вірю в можливість змін.

Сімейне життя змінило вас? Ви стали спокійнішою, чи залишились все тією ж бешкетницею?

Ірена Карпа: Якщо я в чомусь і стала спокійнішою, то навряд чи це пов'язано з дітьми - деколи мені здається, що я їх народила, щоб мені не було скучно й з'явилися друзі по іграх. Творчій людині небезпечно "остєпєняцца", хоча і грати вічного підлітка теж смішно. Я дію так, як властиво моїй природі.

Ви неодноразово казали, що майже всі свої гроші витрачаєте на подорожі. Сьогодні, коли у Вас двоє дітей, Ви продовжуєте ставити на мапі нові галочки?

Ірена Карпа: Ми зараз або подорожуємо з дітьми, це коли їдемо надовго і плануємо десь "осісти", як от було з Барселоною взимку, або, коли якась подорож коротка чи екстремальна, залишаємо їх у моїх батьків у Карпатах. Влітку планую взяти старшу десь на днів 5 у гори, подивлюся, який із неї спортсмен: житимемо в наметах, будемо купатися в струмках, а їсть вона і так все те, що й ми, ламаючи стереотипи про шкідливість спецій та "недозволених" продуктів.

А є в світі місце, куди Ви дуже давно мрієте потрапити, але поки чомусь не склалося?

Ірена Карпа: Мадагаскар. Хочеться там пожити хоча би рік, занадто дорого літати на короткий час.. Нова Каледонія - та ж історія з надмір дорогими квитками. Ну і ціла низка гірських країн Латинської Америки й Африки...

Нещодавно всю Москву прикрашали соціальні борди «Ваші діти ростуть схожими на няню». Ви не боїтесь лишати дітей з нянею занадто часто?

Ірена Карпа: Це якась антинянівська кампанія була? То, згідно цієї логіки, виходить, що я -копія моїх дідуся і бабусі, а відтак виховательки в садку? Відповідь: ні. В мене інше гасло: «Заплати няні - зеконом дитині на психоаналітика». Краще я буду для дитини святом, спілкуючись із нею в спокійному, доброму настрої, ніж зганятиму на ній злість, бо в мене щось десь не так у моїх справах і прививатиму їй комплекси на все життя. Поки ми можемо дозволити собі няню, ми будемо це робити. Кожна людина мусить професійно займатися своєю справою.

У Вас в житті є факти, про які ви ніколи не розповісте своїм донькам? Може розповiсте їх нам?

Ірена Карпа: Ага, а діти потім виростуть і знайдуть це інтерв'ю?! Нє-е, нема дурних;))

Ну тоді розкажіть хоча б трохи про свій новий альбом «And I made a man»

Ірена Карпа: Мультимовний альбом для людей із хорошим смаком. Є в доступі на itunes і ставиться в радіоефіри низкою лондонських діджеїв. Нещодавно закінчили відео на іспаномовний трек "Soledad", де я зіграла Фріду Кало. Презентуватимемо його у Дніпропетровську, місті мого юнацького кохання...

А книгу яку везете?

Ірена Карпа: «Піца «Гімалаї» – зовсім інша книга старої-доброї Ірени Карпи. Інша тим, що "зайде" навіть читачам, котрі про мене вперше чують і купують заради красивої обкладинки. Хе-хе, так що сміливо купуйте "Піцу" в подарунок двоюрідній бабусі, там навіть сексу й матюків, котрими так лякають високоморальних українців у творах розпусних сучасних письменників, не так багато. Хоча, звісно, є. Але надзвичайно більше подорожі, філософії, буддизму, пригод, кохання і навіть скарбів. Книга неполіткоректна, попереджаю відразу. І писалася в польових, тобто, у гірських умовах.. Колись по ній буде знято серйозний повнометражний фільм. Пропозиції є й зараз, але поки немає команди, котрій би я довірила цю роботу.

Ну, і на останок, пропоную Вам особисто запросити глядачів на свій концерт.

Буду прямою, як двері: приходьте, я за вами скучила. І вся група QARPA зі мною хором також. Ви така публіка, до якої хочеться повертатися: прогресивна, не совкова, світова. Чекаємо в " Неізвєсному Петровському" 1 квітня о 20.00.