По батькові, значить - шанобливо

Надання допомоги громадянам Придніпровського регіону при виникненні різних мовних проблем передбачено діяльністю Центру. Тому при створенні «Словника назв по батькові» також враховувалась практична потреба в ньому: виявляється, у багатьох виникають труднощі при оформленні особових документів. Як відзначила директор Центру та співавтор словника Наталя Сергіївна Голікова, сьогодні це питання є надзвичайно болючим і животрепетним: «До нас постійно звертаються громадяни, коли оформляють спадок чи інші документи. Встановити ідентичність у таких особових найменуваннях можуть лише мовознавці. Призначення нашого «Словника» – задовольняти потреби людей щодо правильного написання назв по батькові українською мовою, установлення імен, від яких утворюються патроніми (назви по батькові), а також ідентифікація назв по батькові у зв’язку з офіційними і неофіційними варіантами, які відображені в документах радянського походження у багатьох громадян». Цікаво й те, що східні слов’яни, тобто українці, білоруси, росіяни – єдині народи, які мають тричленну систему іменування. «Словник назв по батькові» вказує саме на таку форму іменування. Про це наголосила доцент кафедри загального та російського мовознавства факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства ДНУ Ірина Іванівна Турута.

До речі, активна діяльність Центру щодо збереження й розвитку української мови у Придніпровському регіоні цілком виправдана - без консультацій його фахівців сьогодні буває дуже складно. «Центр можна назвати певним аналогом Академії захисту мов, що вперше була створена у Франції у XVII столітті, адже людство завжди намагалося зберегти мову, боротися за її чистоту», - зазначив проректор з науково-педагогічної роботи у сфері гуманітарної освіти та виховання молоді ДНУ Валентин Васильович Іваненко.

Про значення мови у житті суспільства загалом говорила декан факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства, науковий керівник Обласного центру історії та розвитку української мови Ірина Степанівна Попова: «Міжнародний день рідної мови відзначається уже 12 років поспіль. За останніми даними, у світі налічується близько 6700 мов, з них півтори тисячі перебувають на межі зникнення. І для того, щоб зупинити ці негативні процеси, ми у такі дні маємо говорити про актуальні проблеми розвитку і функціонування, передусім, рідної мови. Хотіла б наголосити, що у світі, мабуть, немає жодної держави, де б мовні проблеми були вирішені остаточно. Яскравим прикладом важливості питання мови, її розвитку й позиціонування у державі був нещодавній референдум у Латвії. Він стосувався функціонування мов у цій державі, і окремо - надання статусу другої державної російській. Вразило те, що Президент Латвії напередодні референдуму оголосив, що заявить про відставку у разі позитивного вирішення цього питання. Також вражає, що на голосування прийшло 80 % громадян Латвії: такої явки ніколи не було навіть під час виборів вищих керівників цієї держави. У нашому університеті також утвердилася думка, що без належної мовної підготовки жоден фахівець не може бути конкурентноспроможним».

На презентацію були запрошені держслужбовці, які мають справу з документами особового характеру - працівники РАЦСів та паспортних столів Дніпропетровська. Сподіваємося, що лексикографічна праця буде належно оцінена та органічно впишеться у систему нормативних словників, представлених у сучасній українській ономастиці.