Як врятуватись від хронічного стресу під час нескінченної війни? Поради фахівців

Вже майже п’ять років війна, обстріли, загибель та поранення близьких людей виснажують психіку кожного мешканця Дніпра.

В останній час не минає дня без шокуючих подій та новин.

Як намагатись хоч трохи розвантажити свою психіку та втримати себе на плаву?

Ось що радять фахівці:

“Хронічний стрес під час війни: як розпізнати виснаження та повернути собі сили?

Постійні повітряні тривоги, нічні обстріли, недосипання та невизначеність поступово виснажують організм. Навіть після тривалого сну може не зникати втома, звичайні повсякденні справи починають дратувати, а речі, які раніше приносили задоволення, більше не викликають позитивних емоцій.

За результатами дослідження «Ти як?», близько 70% українців відчувають стрес і втому в умовах війни. Водночас не всі усвідомлюють, що тривале перебування в стані напруги може мати серйозні наслідки для фізичного та психологічного здоров’я.

Фахівці звертають увагу, що звичне поняття «нервове виснаження» не є окремим медичним діагнозом. За ним можуть стояти хронічний стрес, депресивні стани, емоційне вигорання, а також фізіологічні порушення, зокрема анемія або проблеми зі щитоподібною залозою.

Особливість такого стану полягає в тому, що він не завжди проявляється раптово. Людина поступово звикає до постійної втоми, сприймає її як звичайний наслідок обставин і не помічає, наскільки сильно погіршилося самопочуття.

На які сигнали організму варто звернути увагу

Серед п’яти основних ознак, які можуть свідчити про виснаження:

Порушення сну. Труднощі із засинанням, часті нічні пробудження або відчуття втоми навіть після 10 годин сну.

Фізичний дискомфорт. Регулярний головний біль, неприємні відчуття в животі, напруження щелеп, прискорене серцебиття та інші тілесні прояви тривалої напруги.

Погіршення пам’яті й концентрації. Стає складніше зосереджуватися, запам’ятовувати звичайні речі та приймати навіть нескладні рішення.

Емоційна нестабільність. Підвищена дратівливість, сльози без очевидної причини, надмірна чутливість або, навпаки, байдужість до подій і людей навколо.

Відсутність відчуття відпочинку. Навіть прогулянки, улюблені заняття та спілкування з близькими більше не допомагають відновити сили й повернути позитивні емоції.

Окремим тривожним сигналом може бути уникання певних місць або ситуацій, які нагадують про пережиті обстріли, панічні напади чи інші травматичні події.

Як українці намагаються впоратися зі стресом

Згідно з дослідженням «Ти як?», проведеним серед мешканців міст із населенням понад 50 тисяч осіб, найпоширенішими способами відпочинку залишаються:

перегляд інтернету — 40%;

спілкування з друзями — 36%;

перегляд фільмів і серіалів — 35%;

прослуховування музики — 30%.

Водночас не всі способи зняття напруги є безпечними. Зокрема, використання алкоголю або заспокійливих препаратів без призначення лікаря може не лише не допомогти, а й погіршити загальний стан.

П’ять напрямів, які допоможуть підтримати організм

Відновлення потребує системного підходу та уваги до щоденних звичок. Серед рекомендацій фахівців:

Налагодження режиму сну. Бажано прокидатися приблизно в один і той самий час, дотримуватися правил гігієни сну та забезпечувати собі 7–8 годин нічного відпочинку. Якщо через обставини повноцінно виспатися не вдається, варто знаходити можливість перепочити вдень і не перевантажувати себе роботою.

Помірна фізична активність. Не обов’язково одразу розпочинати інтенсивні тренування. Для початку достатньо 10–15 хвилин ходьби щодня або 15–20 хвилин легкої ранкової зарядки. Головне — регулярність і посильне навантаження.

Збалансоване харчування та водний баланс. Важливо не пропускати прийоми їжі, пити достатньо води й обмежувати вживання кави в другій половині дня. Алкоголь не варто використовувати як засіб для засинання, оскільки він додатково навантажує організм і негативно впливає на якість відпочинку.

Контроль інформаційного навантаження. Доцільно визначити конкретний час для ознайомлення з новинами, вимкнути непотрібні сповіщення, залишивши повідомлення про безпеку. Також рекомендується не переглядати новинну стрічку протягом години після пробудження та перед сном.

Невеликі щоденні приємності.

Розмова з рідними, прогулянка, турбота про домашніх улюбленців або рослини, улюблена ранкова кава можуть стати простими способами повернути відчуття стабільності та емоційної рівноваги.

Коли необхідно звернутися до фахівця?

Не варто чекати, поки втома, тривога чи порушення сну стануть постійною частиною життя. Вибір спеціаліста залежить від симптомів і загального самопочуття:

сімейний лікар — допоможе з’ясувати причини загальної слабкості та втоми, за потреби призначить обстеження;

невролог — якщо турбують головний біль, запаморочення, оніміння кінцівок, порушення пам’яті або координації;

психотерапевт — допоможе опрацювати тривогу, страхи, наслідки травматичних подій і сформувати ефективні способи подолання стресу;

психіатр — якщо пригнічений настрій, тривожність, панічні напади або порушення сну суттєво впливають на повсякденне життя.

Війна створює надзвичайне навантаження на психіку та фізичне здоров’я. Проте постійна втома, порушення сну й емоційне виснаження не повинні ставати нормою, з якою людина змушена миритися.

Турбота про власне здоров’я - це не слабкість і не розкіш, а необхідність. Не потрібно вимагати від себе постійної витривалості, ігнорувати сигнали організму чи відкладати звернення по допомогу. Вчасна увага до свого стану допомагає зберегти сили та покращити якість життя навіть у надзвичайно складних обставинах”.