Від милиць до самостійної ходьби на протезі. У Дніпрі відновлюється військовий після ампутації

Дмитру 39-ть. Він з Кам’янського. До повномасштабної війни з рф працював у гірничо-металургійній галузі. У червні 2024 року, після отримання повістки, вирішив самостійно шукати собі бригаду.

Став інженером-сапером і служив на Запорізькому напрямку. У квітні 2026-го внаслідок удару КАБу по бліндажу дістав поранення ноги, що призвело до високої ампутації.

«Нас тоді було троє. Один побратим отримав контузію, інший, на жаль, загинув, а я дістав важке поранення. Після вибуху побратим допоміг мені вибратися з-під завалів і накласти турнікет. Евакуації довелося чекати приблизно шість-сім годин. Потім мене доправили до госпіталю в Запоріжжі, де надали необхідну допомогу. Мабуть, можна сказати, що я народився в сорочці», — згадує Дмитро.

Після лікування захисник отримав протез і розпочав новий етап відновлення в реабілітаційному центрі Дніпра. Задає вчитися ходити на ньому, працює над витривалістю та рівновагою. Спочатку пересувався з милицями, тепер поступово збільшує дистанцію, яку може подолати на протезі.

«З протезом потрібно вчитися ходити майже заново — правильно переносити вагу тіла, тримати рівновагу й контролювати кожен крок. Спочатку було важко, траплялися падіння. Тепер я вже можу самостійно виходити на вулицю, ходити по продукти й повертатися додому. Моя мета — навчитися впевнено ходити без милиць, бути самостійним і повернутися до роботи», — каже Дмитро.

У реабілітаційному центрі Дніпра з кожним пацієнтом працює мультидисциплінарна команда: лікарі фізичної реабілітації, фізичні терапевти, ерготерапевти, логопеди й психологи. Для кожного пацієнта розробляють індивідуальну програму лікування з урахуванням його особливостей.

«Ми займаємося вже три-чотири тижні в інтенсивному темпі. На початку реабілітації Дмитро міг пройти приблизно 300–400 метрів. Зараз уже здатен дійти до супермаркету й повернутися назад, хоча поки що потребує перерв. Нам вдалося покращити його витривалість і збільшити дистанцію ходьби. Водночас продовжуємо працювати над рівновагою, адже важливо не лише навчитися ходити без милиць, а й робити це безпечно, зокрема на нерівних поверхнях», — каже фізичний терапевт Любомир.

Попереду в Дмитра ще робота над балансом і витривалістю. Його мета — впевнено пересуватися без додаткової опори та повернутися до звичного повсякденного життя.