За 90 років свого існування ця вулиця Дніпра змінювала назву 8 разів!

Можливо, історія змін назви цієї вулиці є рекордом топонімічного реформаторства не лише Дніпра, а всієї України.

Мова – про сучасну вулицю Співдружності, яка розташована на Шляховці, неподалік вулиці Робочої. Ця назва – вже восьма за не дуже і тривалу історію існування вулиці.

І ось що про це розповіли в групі «Шляховка»:

«Цікавий факт: сучасна вулиця Співдружністі змінювала свою назву вісім разів на протязі 90 років свого існування.

Сьогодні вулиця Співдружності здається невеликою, схожою на багато інших вулиць району, без особливих пам'яток на перший погляд... Вишні та горіхи вздовж не асфальтової дороги, більшість будинків побудовано в другій половині минулого століття, та й на вигляд вона коротка, всього один квартал забудов від Балістичної до Спуску.

А от якщо зануритися й покопатися в її історії, то виявиться, що першу відому назву вулиця отримала вже як 90 років, а початок проїзду прокладено близько 130 років тому і зовсім в іншій частині Шляховки.

Перша згадка про вулицю відмічена інформацією, щ опоки що безімений шлях прокладено: «Кін. 1890-х рр. - відповідно до проекту забудови селища Надеждине прокладено проїзди між вулицями Карла Роде та Басейною. Назви не отримали».

На цьому інформація в міській енциклопедії про вулицю переривається аж до другої половини 1930-х років, але з інших джерел - газетних публікацій, метричних книг, книг про реєстрацію шлюбів та інших документів - уже відомо, що в районі сучасної амбулаторії та 65-ї школи до 1919 року розташовувалася дерев'яна Миколаївська церква. Основну частину її парафіян становили жителі Шляховки, сучасних вулиць, тупиків і провулків Карла Роде, Старомайорська, Басейна, частково Васильківська та інших сучасних вулиць на пагорбі в бік вулиці Робоча - на той момент локацій, які вже заселялися в межах селища Надеждине. Пізніше, аж до осені 1921 року, у приміщенні церкви розміщувався клуб робітників Брянського заводу.

Відома інформація на додаток до Миколаївської церкви: уже з другої половини 19 століття неподалік існує так зване Надеждинське (Перше Шляховське) кладовище, зараз це футбольне поле в реабілітаційному центрі «Мальва» (7-й інтернат). Аналізуючи всю цю інформацію та орієнтуючись на місцевості, можна припустити, що ті, хто жив на районі з боку вулиці Карла Роде, ходили до церкви саме прокладеним наприкінці 19 століття проїздом. Люди йшли вниз від вулиці Карла Роде, повз вулиці Старомайорську, Басейну. Потім був підйом, оминаючи початок вулиці Сухого яру до сучасної школи № 65, а далі церква, і, судячи з церковних книг початку ХХ століття, від церкви дорога йшла в бік кладовища.

Так і вимальовується перше призначення цього проїзду - шлях до храму та на кладовище, але це ненадовго...

Знову звернемося до міської електронної енциклопедії.

«Др. пол. 1930-х рр. – відповідно до проекту забудови селища ім. Шевченка прокладено ділянку вулиці між вулицями Басейна та Тютюнова (узвіз Гірськолижників). Забудовано лише з парного боку адресація є лише від перехрестя із вулицею Балістичною до перехрестя із вулицею Тютюновою(узвіз Гірськолижників). З непарного боку вулиці розміщувався Шляховський парк. До складу вулиці також включили безіменні проїзди між вулицями Басейною та Карла Роде”.

Так, це саме ті проїзди, які згадувалися на самому початку і були закладені ще наприкінці позаминулого століття. Тобто, цей путь, майбутня вулиця Співдружності стали началом нової забудови робітничих кварталів «Петровської слободи», та звісно першої її вулиці, Амбулаторної.

Після завершення будівництва амбулаторії, початку забудови вулиці Амбулаторна та всієї Петровської слободи шлях на кладовище точно змінюється: десь з кінця 20-х років і аж до 50-х похоронна процесія від амбулаторії рухається вгору вулицею Амбулаторна і повертає на сучасну вулицю Шляхівську, якою ішла до самого кладовища.

Перша відома назва, яку отримала вулиця Співдружності в 30-х роках минулого століття, - вулиця Паркова, але вже до початку 40-х років вулиця має ім'я льотчика Байдукова.

Уже після Другої світової війни під час будівництва лівого боку вулиця фігурує як Перша Байдуковська.

До слова, Друга Байдуковська - це перша назва вулиці Батайська, яку кілька років тому перейменували на Величковську.

На кінець звертаємося знову до міської енциклопедії:

«17.01.1952 р. – рішенням виконкому міськради № 93 вулицю перейменовано на «Горловську».

1963 р. – перша виявлена згадка назви вулиця «Ракетная».

Час виділення із складу вулиці проїздів між вулицями басейною та Карла Роде не встановлений.

12.12.1973 р. – рішенням міськвиконкому № 697 вулицю перейменовано на «Содружества».

26.07.2024 р. – розпорядженням голови облдержадміністрації № Р-314/0/3-24 вулицю перейменовано на «Михайла Медведя».

18.12.2024 р. – рішенням міськради № 58/60 вулицю перейменовано на «Співдружності»».

Ось такий рекордсмен за кількістю відомих перейменувань: Паркова, Байдукова, Перша Байдуковська, Горловська, Ракетна, Содружества, Михайла Медведя, Співдружності. Усього 8 відомих імен за 90 років - і всього одна наша вулиця.

Нагадаємо, що останнє перейменування вулиці відбулося завдяки рішучості мешканців вулиці, які відстояли та повернули звичну назву своїй та нашій вулиці Співдружністі.

Виявилося отака дивна історія вулиці, де не за адресом, а по факту є школа, амбулаторія, декілька магазинів, футбольне поле, кінцева зупинка автобусу, а колись ще була церква, та парк, навіть аптека”.

Ілюстрації зі сторінки групи Шляховка.