
Четверте літо після підриву російськими військами Каховської ГЕС Великий Луг продовжує відновлюватися на місці колишнього водосховища. Молодий заплавний ліс тут уже сягає десяти метрів, у плавнях побільшало води, а разом із нею повертаються та поширюються різні види рослин і тварин.
Науковці нарахували щонайменше 320 видів квіткових рослин, регулярно фіксують пеліканів, а у Дніпрі — червонокнижних осетрів, розповідає Суспільне.
Водночас екосистема залишається вразливою до посух, а досліджувати її дедалі складніше через російські дрони — на окремих ділянках науковці можуть перебувати лише близько десяти хвилин.
За спостереженнями науковців, основний прогноз після спуску Каховського водосховища справджується: територія заростає молодим лісом, відновлюються плавні, а разом із ними збільшується видове різноманіття.
Еколог Вадим Манюк зазначив: якщо режим Дніпра залишатиметься приблизно таким, як протягом перших чотирьох років після катастрофи, ліс продовжить рости та поступово формуватиметься за сценарієм заплавного лісу.
«Ліс буде підніматися, русло Дніпра залишатиметься таким природним, диким, річка буде чистою, болота будуть далі також залишатися на своїх місцях, буде більше різноманіття флори і фауни. Болота й луки будуть формуватися, тобто видове різноманіття стане більшим, ліс буде підростати і далі формуватися за тим самим сценарієм, що й у всіх інших заплавних лісах. Тобто, буде формуватися перший ярус дерев, підлісок почне формуватися, ну і ґрунт буде розвиватися», — пояснив Манюк.
Окреме питання — що станеться із цією екосистемою, якщо після завершення війни ухвалять рішення відновити греблі та знову затопити територію. Манюк вважає повторне затоплення новою масштабною екологічною катастрофою.
«Якщо після закінчення війни комусь все ж таки прийде в голову відновити греблі, це буде такий жорстокий акт екоциду. Масштаби цієї катастрофи можна порівняти тільки із затопленням Великого Лугу в 1950-х роках (під час створення Каховського водосховища — ред.). Тоді так само це була катастрофа, і зараз буде така ж сама катастрофа — знищити 200 тисяч гектарів найцінніших екосистем, які можуть бути в степовій зоні взагалі, і тут сформуватися. Це неможливо навіть уявляти і не варто», — сказав він.
На його думку, нинішня екосистема, яка формується на десятках тисяч гектарів, має залишитися недоторканою.
«Якщо залишити все, як є, то ми отримаємо унікальний природний об'єкт в степовій зоні України. Це може бути найкращий біосферний заповідник. Він може конкурувати, можливо, з Чорнобильським в чомусь. В них схожа доля. Там в результаті катастрофи він сформувався, і тут в результаті катастрофи», — зазначив Вадим Манюк.
Автор: Євген Педашенко
![]() |
Gorod`ській дозор |
![]() |
Фоторепортажі та галереї |
![]() |
Відео |
![]() |
Інтерв`ю |
![]() |
Блоги |
| Новини компаній | |
| Повідомити новину! | |
![]() |
Погода |
| Архів новин | |