Пам'ятати кожного: у Дніпрі презентували виставку фотографій полонених і зниклих безвісти захисників

До Всесвітнього дня зниклих безвісти у Музеї АТО розпочала роботу експозиція с фотографіями захисників, які зникли безвісти.

Громадське об'єднання «Всеукраїнський громадський рух матерів та родичів учасників АТО "Берегиня"» презентувало виставку, яка налічує близько 2 тисяч фотографій.

Основна мета проєкту — привернути увагу суспільства та держави до однієї з найболючіших проблем теперішньої війни, до військовослужбовців, чиї долі залишаються невідомими через полон або зникнення безвісти. Виставка триватиме протягом двох тижнів.

«Дніпро і дніпряни всім серцем поділяють той гострий душевний біль, який мають родини наших хлопців, наших героїв, які зникли безвісти. Адже це, напевно, найбільша втрата — втрата в невідомості. І це особливий обов'язок кожного українця та міської влади Дніпра підтримувати родини тих, хто зник безвісти, створювати відповідну суспільну атмосферу підтримки, довіри, втамування болю. Ті хлопці, хто ще живий, — для них теж важливо, що їх чекають, вірять в їхнє повернення. Ця надія має підтримуватися і не має згасати», - зазначив заступник міського голови Дніпра Андрій Денисенко.

Про важливість єднання родин розповіла керівниця громадського об'єднання «Берегиня» Алла Макух, чия організація опікується родинами таких бійців ще з 2014 року:

«Ми опікуємося родинами полонених і зниклих безвісти ще з 14-го року. Сьогодні у нас виставка в трохи іншому форматі: через дефіцит приміщень ми переробили світлини в менший формат, але тут представлені далеко не всі банери, які є в наявності. Це і герої з 2014 року, і бійці після початку повномасштабного вторгнення. Ми будемо шукати нові приміщення для розширення експозиції, і, на жаль, у нас продовжують додаватися нові фотографії.

Ця виставка дуже важлива, бо родини зниклих хочуть бути дотичними до процесу пошуку та повернення. На жаль, ми не можемо напряму вплинути на обміни, якими займаються державні структури, але ми хочемо об'єднатися. Фотографії не підписані з міркувань безпеки, адже хлопців упізнають по обличчях. Ця виставка покликана показати сім'ям, що вони не одні, і нагадати всьому суспільству, якою ціною дається наша перемога», - наголосила Алла Макух.

Серед історій, які стоять за кожною світлиною на виставці, — доля Станіслава, сина пані Наталі. Станіслав добровільно став на захист країни у 18 років, служив у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді та зник безвісти 12 червня 2022 року під час виконання евакуаційних завдань. Попри важкість невідомості, пані Наталя знаходить сили жити, допомагати іншим військовим та вірити у краще.

«Мій син навчався в ДНУ, але без мого відома у 18 років підписав контракт і пішов служити. Рішення було за ним, і змінити я його не могла. На початок повномасштабного вторгнення він уже був військовим і служив у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді. Вони завжди були на нулі. Зв'язок обірвався 12 червня 2022 року під час евакуації людей. Але надія в мене є: як мама, я відчуваю впевненість всередині, і вона завжди зі мною. Коли він зник, я почала шити спочатку спальні мішки для хлопців, а згодом — і маскувальні речі та спеціальні ізотермічні ковдри від тепловізорів. Ця робота, замовлення і допомога нашим захисникам стали тим, що рятує мене у важкому стані, відволікає й дає сили триматися та вірити в повернення сина», - сказала пані Наталя.