60 пошкоджених пам'яток. Як у Дніпрі після атак РФ відновлюють об'єкти культури і чому можливі лише поточні ремонти

У Дніпрі від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено і зруйновано 60 з 425 пам'яток культурної спадщини: вісім — національного значення, 28 — місцевого і ще 24 — щойно виявлені об'єкти (ті, що очікують підготовку облікової документації та внесення до реєстру пам'яток).

За словами начальниці управління з питань охорони культурної спадщини міськради Надії Лиштви, коштів на відновлення пам'яток бракує. Проте це не єдина причина того, чому процес обмежується лише поточними ремонтними роботами.

Про найбільш пошкоджені пам'ятки, фінансування ремонтних робіт, а також про нестачу фахових будівельників та реставраторів — посадовиця розповіла в інтерв'ю Суспільному.

Ті, що зазнали кількох атак і повністю знищені

Як зазначила Надія Лиштва, понівечені ударами РФ культурні й історичні об'єкти є в усіх трьох історичних ареалах міста.

«Постраждали не лише пам'ятки, а й об'єкти цінної історичної забудови, які формують фон для них. Пошкоджені пам'ятки є в центральному історичному ареалі, який включає центральний проспект Яворницького і прилеглі до нього вулиці, західному – проспект Нігояна і прилеглі вулиці, ядро історичної Чечелівки, забудова Брянського заводу, а також східного – верх вулиці Робочої і територія поблизу. У всіх трьох історичних об'єктах є об'єкти, які зазнавали пошкоджень декілька разів», — сказала посадовиця.

Вона додала: найперша пошкоджена внаслідок атаки РФ пам'ятка — колишній будинок директора Брянського заводу по вулиці Бельгійська, 7. Також у західному ареалі тричі, а надто останній раз, була пошкоджена будівля колишнього Брянського собору, де розташований Будинок органної та камерної музики. У східному ареалі вже чотири рази зазнавали пошкоджень щойно виявлені об'єкти культурної спадщини – кутові будівлі з баштами, а також прилеглі до них будинки історичної забудови.

У центральному ареалі, за словами Надії Лиштви, повністю знищена щойно виявлена пам'ятка — будинок по вулиці Шевченка, 23, розташований біля Художнього музею, що також двічі пережив атаки РФ.

«Якщо говорити про пошкоджені пам'ятки національного значення, то це Палац студентів ДНУ, будівлі Гірничого університету, історичного музею, садиба Яворницького, де двічі частково вилітали вікна, пішли тріщини», — додала посадовиця.

Нестача коштів, фахівців і можливі роботи

За її словами, відновлення пошкоджених пам'яток потребує не тільки значних фінансових вкладень, що виділяються з місцевого, обласного і державного бюджетів, залучаються з різноманітних фондів, а ще й відповідних фахівців. Крім того, стоїть питання доцільності.

«Як ставити питання реставрації пам'ятки, коли через місяць знову може статися "приліт" і тоді бюджетні кошти просто згорають. Тому місто, наприклад, намагається відновити те, що можливо, поточним ремонтом – вставити вікна, перекрити дахи. Йдеться про ті самі будівлі історичного фону, це житлові будинки. Їх намагаються привести до ладу, щоб люди могли там жити. Є ще також проєкти відновлення, які проходять відповідні погодження, і це триває не один рік. До того ж, слід врахувати те, що зараз майже неможливо знайти бригади, які мають дозвіл на роботи саме на пам'ятках культури. Тому що ми не можемо проводити відновлення звичайними будівельними бригадами. У нас навіть вікна в ці об'єкти культурної спадщини мають вставляти відповідні фахівці», — говорить Надія Лиштва.

Нестача спеціалістів — це ще одна проблема у процесі відбудови пам'яток, яка існувала ще до повномасштабного вторгнення, говорить начальниця управління культури. За її словами, спеціальності «реставратор архітектури» в України не навчають щонайменше 15 років.

«Законодавство каже, що ми не можемо пускати на пам'ятки невідповідних спеціалістів. А більшість реставраторів і скульпторів нині перебувають на службі в ЗСУ. Зараз взагалі планувати щось дуже складно. Ті самі реставраційні роботи. Це мільйони коштів. Але перед цим проєкт, погодження, постійне коригування кошторисів, адже ціни на будівельні матеріали ростуть. Зараз навіть проєктну документацію на майбутнє замовляти складно. Бо справа не тільки в ціні на матеріали. По об'єкту знову може "прилетіти", а це означає, що заново потрібно робити обстеження, перевіряти фундамент і наявність нових тріщин. Тобто про якісь масштабні відновлення ми взагалі зараз не можемо говорити», — говорить посадовиця.

За її словами, нині управління культури спрямовує кошти на облікову документацію. Також уклали договір на роботи з оцифрування фото зруйнованого будинку на Шевченка, 23, аби колись в майбутньому його можливо було відновити.

«Проєкти ми наразі не замовляємо. Ті, які вже були, чекають свого терміну реалізації. У нас навіть нема кому виготовляти ті проєкти. І питання коштів знову ж. Те, що планувалось виготовити за 1,5 млн грн, тепер може коштувати удвічі чи втричі дорожче. Втім, ми не можемо говорити, що жодної відбудови нема. Місто виділяє на це кошти, європейські фонди надають допомогу, виділяються субвенції з держбюджету. Ми бачимо, що йде відновлення тих самих будинків історичної забудови: вікна склять, дахи ремонтують», — розповіла Надія Лиштва.

Розбиті вітражі Будинку органної музики відтворюють студенти НАОМА

Вона також додала, що нині над відновленням вітражів з Будинку органної музики працюють студенти Київської національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (НАОМА).

«Це ініціатива одного з викладачів — Данила Гуріна. Відома майстерня братів Гуріних, які займалися реставрацією. У Дніпрі відреставровані ними об'єкти на Крутогірному узвозі, 21. На жаль, Антон Гурін загинув на фронті торік. Його брат Данило теж служив, зараз списався і викладає реставрацію. Він запропонував студентам таку практику, оплатив їм проїзд і проживання. І вони займаються цим зараз кожен день, навіть у вихідні. Працюють, як мурахи», — говорить посадовиця.

Вона зазначила: власним коштом перевезла уламки вітражів до Художнього музею, де нині й відбувається процес відтворення.

«Автор цих вітражів – Данилов, він живий. Ми звернулися до нього, аби він віднайшов ескізи, за якими можна відновити вітражі. Адже, на жаль, не маємо усіх потрібних фото… Нас постійно консультує онлайн реставраторка Марія Шумська зі Львова, яка спеціалізується саме на вітражах зі свинцевим профілем. Також нас проконсультували у громадській організації, яка допомагала демонтувати і відновлювати вітражі в Одеській філармонії. Ми сподіваємося в подальшому подаватися на гранти, програми підтримки, аби покрити ті самі витрати на матеріали для зберігання», — сказала Надія Лиштва.

Як фіксують пошкодження пам'яток культури

Надія Лиштва пояснила: нині фіксацією пошкоджень на об'єктах культурної спадщини займаються комісії з обстеження, створені у кожному районі міста.

«За час повномаштабного вторгнення вже втретє змінюється постанова Кабміну по обстеженню об'єктів культурної спадщини, пошкоджених внаслідок війни. Спочатку їх взагалі десь перші пів року не обстежували. Нині ж при адміністраціях районів створені комісії, куди залучають представника управління та представника власника будівлі. Зазвичай після атак викликають поліцію, ми з управління теж приходимо. Складається акт обстеження», — сказала вона.

За словами начальниці управління, також нині є можливість скласти дефектний акт на проведення поточних капітальних ремонтів.

«Насправді капітальні ремонти на пам'ятках заборонені. Але зараз на період воєнного стану, щоб усунути наслідки влучання, можливе проведення капремонту. Ще пару місяців тому це було неможливо. Через ці зміни на деяких об'єктах встигають провести необхідну документацію, а деякі подають знову на реставраційні роботи і переробляють охоронні договори та інше. І це змінюється постійно», — додала Надія Лиштва.

Та попри постійні зміни у законодавстві, брак коштів і відсутність спеціалістів, поточні роботи на понівечених об'єктах культурної спадщини все ж таки намагаються провести. Хоч питання капітального відновлення відкладено на «після війни».