«Боявся не загинути, а стати безпорадним». Історія 43-річного добровольця, який проходить курс відновлення в реабілітаційному центрі Дніпра

У реабілітаційному центрі Дніпра повторний курс відновлення проходить 43-річний Дмитро — доброволець і ветеран ЗСУ. До війни чоловік був майстром-червонодеревником, грав на бандурі.

Свій бойовий шлях розпочав ще у 2015 році в АТО, а на другий день повномасштабного вторгнення знову став на захист країни.

Важке поранення Дмитро дістав на Вугледарському напрямку під час танкового обстрілу. Через колосальну втрату крові під час евакуації його кілька разів вважали загиблим.

«Потім мені влили понад 6 літрів донорської крові. Через таку кількість переливань тепер жартую, що в мені тече кров усієї збірної України», — каже захисник.

Боєць переніс понад 10 операцій на понівеченій руці. Через ускладнення йому встановили два тазостегнові ендопротези, останній — лише два місяці тому. Наприкінці 2025-го Дмитра остаточно звільнили з військової служби. Фізичні травми потягнули за собою важку психологічну кризу та розлучення.

Перший курс реабілітації рік тому дався Дмитру через надважку внутрішню боротьбу.

«Перші навантаження були дуже тяжкі. Я змушував себе працювати через біль. Емоційний стан був на межі — я постійно питав себе: навіщо я взагалі вижив, навіщо мене витягнули з тих посадок? Ще з АТО в мені жив найбільший страх — не загинути, а стати безпорадним, бути для когось тягарем. Але тут, у відділенні, я побачив хлопців у ще важчому стані, і це мене надихнуло не опускати руки», — ділиться Дмитро.

Зараз у захисника розпочався новий активний етап відновлення. Щодня з ним працює мультидисциплінарна команда спеціалістів.

«У Дмитра складна травма кінцівок. Через біль він кульгає. Знижена витривалість. Зараз наш головний приціл — це фізичні вправи на збільшення м’язової сили та витривалості, адже після такої кількості операцій кардіовитривалість пацієнтів сильно знижується. Ми працюємо і на кардіотренажерах, і в залі. У Дмитра ендопротези обох кульшових суглобів, тому ми жартома називаємо їх «стара» нога, яку оперували рік тому, та «свіжа» нога, якій лише два місяці. Уже за перший тиждень є суттєвий прогрес — ходить значно впевненіше. Повністю травми не компенсувати, але в побуті Дмитро буде абсолютно незалежним і ще зможе спокійно піти в похід у Карпати», — розповідає фізична терапевтка Дарія.

Паралельно з ветераном працює і психолог.

«З Дмитром ми працюємо ще з його першого курсу реабілітації. З самого початку в нього був чіткий запит — він хотів відновити своє життя. Навіть між курсами у нього були різні психічні стани, іноді ставало гірше. Але зараз я можу на сто відсотків сказати, що Дмитро дуже стабілізувався. Я неймовірно пишаюся ним, бо він вкладав колосальні зусилля у власне відновлення: самостійно вивчав психологію, чітко зрозумів, чим хоче займатися далі. Його реабілітація проходить найкращим чином», — зазначає клінічна психологиня Вікторія.

Паралельно з фізичними вправами ветеран дистанційно пройшов освітній проєкт «Трайб», де увійшов до числа 25 відібраних учасників з усієї України, та детально вивчив законодавство і Конституцію. Грати на бандурі та працювати як раніше Дмитро не може, тому визначив для себе нову велику мету – допомагати побратимам.

«Я на власному досвіді пройшов усі кола нашої бюрократії під час списання. Тепер розбираюся в юридичних питаннях і хочу допомагати побратимам проходити ці процедури», — каже Дмитро.