Україна схвалила стратегію декарбонізації економіки і оновила кліматичний план

Уряд затвердив стратегію низьковуглецевого розвитку до 2050 року та оновив кліматичний план. Це, як очікується, дозволить залучити кошти ЄС та прискорити ріст ВВП.

Україна схвалила стратегію декарбонізації економіки у межах адаптації до європейської кліматичної політики, визначивши напрямки, це має дозволити залучити ресурси з ЄС, також оновлено кліматичний план, повідомили у Мінекономіки у п'ятницю, пише УНН.

- Уряд затвердив Довгострокову стратегію низьковуглецевого розвитку України до 2050 року - повідомили у міністерстві.

Документ, як вказано, "визначає бачення та ключові напрями декарбонізації економіки і створює єдину рамку для координації дій держави, бізнесу та міжнародних партнерів на шляху до кліматичної нейтральності".

Очікувані результати:

• додаткове зростання ВВП до +2,1% до 2035 року;
• зниження енергоємності економіки більш ніж удвічі;
• розвиток нових секторів (біометан, водень, технології уловлювання і зберігання CO₂);
• понад 4 ГВт розподіленої генерації;
• створення нових зелених робочих місць та підтримка трансформації регіонів;
• посилення інвестицій у модернізацію та енергоефективність

Впровадження стратегії, як очікується, "допоможе адаптувати економіку до європейської кліматичної політики, зокрема CBAM, та розширити доступ до кліматичних фондів та фінансових інструментів ЄС".

Національний план з енергетики та клімату оновили

Україна також "актуалізувала Національний план з енергетики та клімату (НПЕК) до 2030 року", повідомили у Мінекономіки.

Оновлений документ, як повідомляється, враховує відновлення економіки, посилення енергетичної безпеки та курс на членство в ЄС, а також визначає ключові пріоритети державної політики в енергетиці та кліматі на найближчі роки.

"НПЕК спрямований на виконання міжнародних зобов’язань у межах Ukraine Facility та враховує рекомендації Європейської комісії зі звіту про прогрес України в межах пакета розширення ЄС за 2025 рік", - ідеться у повідомленні.

План охоплює 5 ключових напрямків:

• декарбонізація (зокрема ВДЕ);
• енергоефективність;
• енергетична безпека;
• внутрішній енергоринок;
• дослідження, інновації та конкурентоспроможність.

Документ також містить аналітичне моделювання досяжності цілей і в перспективі стане основою для формування нових інвестиційних проєктів у сферах енергетики та клімату, зазначили у Мінекономіки.