С ним пожизненно останется турникетный синдром...

После тяжелейшего ранения 26-летнему Петру пришлось провести предельно высокую ампутацию обеих рук – до самых плечей.

Петр героически защищал Украину от врагов. Собирался жениться на давно любимой девушке и уже согласовал для этого отпуск с передовой.

Но все изменил взрыв вражеского дрона...

Петр получил тяжелейшие ранения.

Его жизнь спасали медики Днепропетровской областной больницы имени Мечникова, генеральный директор которой Сергей Рыженко об этом раненном рассказал:

“Вона - мої руки, які я буду цілувати до кінця життя…

Свого майбутнього Петро, 26 років, який родом з Тернопільщини, не уявляє без нареченої.

На момент початку повномасштабної війни працював в Польщі. Був журналістом, видавцем. Повернувся в Україну і відразу записався до лав ЗСУ. Дуже вправно з побратимами нищили ворога, поки вибух змінив всі плани на відпустку та одруження.

Поранений 4 червня на Донецькому напрямку. Важка черепно-мозкова травма, обгорілі обличчя та шия, побита грудна клітина та кінцівки. Саме страшне потім - турнікетний синдром. Вкрай висока ампутація обох рук до плечей.

Евакуація до Вінниці. Через сльози просить, щоб наречена була поруч: "Без неї я не виживу і жити не хочу". Величезна повага до керівництва Вінницького госпіталю, яке йде назустріч важким пораненим розуміючи, що від цього залежить подальша доля.

Багато разів бачили, коли після важких поранень дружини в розпачі залишали чоловіків.

Дякуємо всім військовим медикам за медичний героїзм, людяність. Респект команді військового госпіталя Вінниці, особливо начальнику Пашковському Сергію Миколайовичу.

Долі поранених залежать від нас…”.

Видео можно посмотреть здесь