Ділянку ДНУ імені Гончара «віджимають» під елітну новобудову?

У самому центрі Дніпра, на проспекті Яворницького, 36 розташована дуже «смачна» земельна ділянка площиною 1,47 гектара, про яку і йдеться мова.

Ця земельна ділянка ще з 1930-х років знаходиться у постійному користуванні Дніпровського національного університету імені Гончара. Але на ній розпочали будівництво, яке визнали незаконним.

Про цю справу та її нинішній стан розповіло ІА «Антикорупційна правозахисна Рада»:

«У центрі Дніпра, на проспекті Дмитра Яворницького, 36, розташована земельна ділянка площею близько 1,47 га, яка з 1930-х років перебуває в постійному користуванні Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. Це державна земля, закріплена за одним із провідних вищих навчальних закладів України для освітніх і наукових потреб.

За даними судових матеріалів, понад 15 років тому на частині цієї території розпочалося будівництво, яке згодом було визнане самочинним.

У 2007 році Господарський суд Дніпропетровської області у справі № 39/341-07 встановив факт самочинного будівництва житлового комплексу і зобов’язав попередніх забудовників знести споруди. Однак рішення виконане не було. Згодом об’єкт незавершеного будівництва неодноразово змінював власників через процедури банкрутства та аукціони.

Інформаційне агентство Антикорупційна правозахисна рада щодо всієї цієї історії провела журналістське розслідування: там всі фігуранти, фірми та схеми.

У 2021-2022 роках Дніпровська міська рада прийняла рішення № 462/9 та № 150/15, якими частину університетської землі (0,3415 га) зареєструвала як комунальну власність і передала згідно з аналітичною системою YouControl в оренду ТОВ «Будівельний комплекс Яворницький». Згодом ділянку передали в суборенду ТОВ «АРТБУД-ПРОЕКТ».

Ці дії стали підставою для тривалого судового спору.

Ректорат Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара в особі ректора Сергія Оковитого звернувся до Міністерства освіти і науки України та ініціював судовий захист державних інтересів. Університет, за підтримки МОН та прокуратури, оскаржив рішення міської ради, договори оренди та державну реєстрацію прав на землю, а також вимагав усунення перешкод у користуванні ділянкою, зокрема знесення самочинно зведеної будівлі. З приходом у 2021 році нового ректора Сергія Оковитого університет кардинально змінив підхід до захисту свого майна. Нинішнє керівництво ДНУ зайняло жорстку позицію: повернути землі, які опинилися під сумнівними схемами, скасувати незаконні договори та не допустити подальшого розбазарювання державного майна. На відміну від попереднього керівництва, за часів якого, за даними судових матеріалів та громадських розслідувань, на території університету виникали численні сумнівні історії із землею та нерухомістю.

Можна припустити, що саме тоді були закладені основи тих схем, через які частина університетської землі фактично перейшла під контроль приватних структур. Ректорат Оковитого почав системно оскаржувати ці рішення в судах, активно співпрацювати з Міністерством освіти і науки та правоохоронними органами.

На тлі цих подій виникає припущення, що подібні схеми з університетською землею не були поодинокими.

Центральний апеляційний господарський суд підтримав університет: що вирішили 23 грудня 2025 року

23 грудня 2025 року Центральний апеляційний господарський суд у Дніпрі поставив важливу крапку в довгій справі № 904/9212/21. Суд повністю залишив у силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2024 року і підтримав позицію Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. Університет стверджує, що земельна ділянка площею 1,473 га по проспекту Дмитра Яворницького, 36 з радянських часів належить державі і перебуває в його постійному користуванні. На підтвердження цього ДНУ надав цілу низку документів: випис з актів земельної реєстрації ще від 27 червня 1934 року, технічні паспорти 1952 і 1988 років, рішення Господарського суду у справі № 39/341-07 від 2007 року (яке має преюдиціальне значення) та інші матеріали.

За словами університету, ця земля ніколи не передавалась у комунальну власність і не вилучалась з його користування. На частині цієї ділянки (0,3415 га) ще у 2006–2007 роках почали будувати багатоквартирний житловий будинок без дозволів і без відведення землі. Суд ще в 2007 році визнав будівництво самочинним і зобов’язав попередніх забудовників (ТОВ ПБФ «Домобуд» та ТОВ «Консоль ЛТД») знести споруду. Але рішення так і не виконали. Далі запустили складну схему перепродажу. Об’єкт незавершеного будівництва кілька разів переходив від однієї компанії до іншої через процедури банкрутства і аукціони: спочатку до ТОВ «Реалпласт», потім до ТОВ «Онєга Плюс», далі – до фізичних осіб, і врешті у 2021 році опинився у ТОВ «Будівельний комплекс Яворницький». Саме ця компанія почала активно просувати будівництво житлового комплексу. У 2021-2022 роках Дніпровська міська рада прийняла два рішення (№ 462/9 та № 150/15), зареєструвала частину університетської землі як комунальну власність і передала її в оренду ТОВ «БК Яворницький» на 10 років. Пізніше ділянку передали в суборенду ТОВ «АРТБУД-ПРОЕКТ».

Університет у позові чітко вказував: міська рада не мала права так робити. Земля державна, вона в постійному користуванні вишу, а значить, розпоряджатися нею можуть тільки органи державної влади за згодою користувача. Без згоди університету і без припинення його права користування (статті 116, 122, 141 Земельного кодексу) всі рішення ради та договори оренди є незаконними. Апеляційний суд погодився з цими доводами. Він визнав рішення міської ради № 150/15 недійсним, скасував державну реєстрацію прав на землю за радою і за ТОВ «БК Яворницький», визнав недійсним договір оренди та зобов’язав забудовника знести самочинну будівлю і паркан, щоб університет міг нормально користуватися своєю землею.

Позиція відповідачів: що стверджували міська рада та забудовник

У справі № 904/9212/21 Дніпровська міська рада та ТОВ «Будівельний комплекс Яворницький» повністю не погоджувалися з позицією університету та оскаржували рішення суду першої інстанції в апеляції, а згодом і в касації.

За їхньою позицією, університет не довів своє право постійного користування земельною ділянкою в повному обсязі. Вони вказували, що з 1934 року університет (або його попередник – Інститут народної освіти) не оформив належним чином документи на землю, не вніс зміни до реєстрів і не отримав сучасний державний акт. Тому, на думку відповідачів, сьогодні університет не може вважатися повноцінним постійним користувачем усієї ділянки 1,473 га.

Щодо самочинної будівлі відповідачі наголошували на принципі єдності долі земельної ділянки та об’єкта нерухомості. Вони стверджували, що коли ТОВ «Будівельний комплекс Яворницький» набуло право власності на об’єкт незавершеного будівництва (через ланцюг договорів та аукціони), до нього автоматично перейшло право на відповідну частину землі (стаття 120 Земельного кодексу та стаття 377 Цивільного кодексу). Тому, на їхню думку, згода університету для оформлення оренди не була обов’язковою.

Дніпровська міська рада окремо наполягала, що діяла в межах своїх повноважень. Вона вважала, що після реєстрації права комунальної власності на спірні 0,3415 га мала повне право передати цю землю в оренду. Міська рада також стверджувала, що університет тривалий час не оформлював свої права на землю, а отже не міг ефективно ними користуватися. Забудовник ТОВ «БК Яворницький» у своїх скаргах звертав увагу на те, що об’єкт вже багато років стоїть на цій території, неодноразово продавався на законних аукціонах у справах про банкрутство, і до нього були зареєстровані права. Вони вважали вимогу про знесення будівлі надмірною та неефективною. Крім того, відповідачі критикували університет за зміну позовних вимог у 2023 році, вважаючи її запізнілою та такою, що порушує процесуальні правила.

Загалом позиція міської ради та забудовника зводилась до того, що всі їхні дії були законними, а університет намагається «повернути» землю, на яку, за їхніми словами, давно втратив реальний контроль.

Апеляційний суд у постанові від 23 грудня 2025 року з цими аргументами не погодився. Зараз усі ці доводи розглядає Верховний Суд.

Громадськість та прокуратура: ще одна сумнівна споруда на території ДНУ

Паралельно з головною судовою справою про велику самочинну забудову на проспекті Яворницького, 36, на території університету виявили ще одну проблемну споруду – поряд, і може здаватися, що це все це одна й та сама мережа. У 2021 році Інформаційне агентство Антикорупційна правозахисна рада разом із місцевими мешканцями звернула увагу на будівництво триповерхової будівлі на землі ДНУ.

Після звернення громадськості Правобережна окружна прокуратура міста Дніпра розпочала досудове розслідування за фактом самовільного будівництва (кримінальне провадження № 42021042020000052 за ч. 3 ст. 197-1 Кримінального кодексу України). Громадські активісти ініціювали позапланову перевірку. Фахівці Управління архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, за словами очевидців, приїхали на місце, але «нічого не побачили».

Такий результат перевірки викликав ще більше питань у громадськості. У відповідь на офіційний запит «Антикорупційної правозахисної ради» проректор з правових питань Герман Петер спочатку відмовився надавати інформацію, посилаючись на те, що ситуація «каламутна» і нею вже цікавиться поліція. Пізніше в.о. ректора Валентина Сіліч-Балгабаєва повідомила, що квартира, яку нібито реконструювали, не перебуває на балансі університету.

З документів, отриманих громадською організацією, стало відомо, що у 2013 році колишній проректор Ружин М.М. підписав дозвіл на «реконструкцію квартири 18» за адресою пр. Яворницького, 36. Натомість замість ремонту квартири площею 47 м² на території університету з’явилася триповерхова будівля. Саме цей документ громадськість вважає ключовим у «схемі» обходу законодавства. Зараз незаконне будівництво на цій ділянці зупинено, а досудове розслідування продовжується.

Ця історія показує, що проблема незаконного використання університетської землі не обмежується одним великим об’єктом, а має системніший характер.

Громадськість і прокуратура продовжують контролювати ситуацію.

Після апеляції: справа дійшла до Верховного Суду Після того, як 23 грудня 2025 року Центральний апеляційний господарський суд повністю підтримав університет і залишив у силі рішення про знесення самочинної будівлі, скасування оренди та реєстрації прав, міська рада та ТОВ «Будівельний комплекс Яворницький» подали касаційні скарги до Верховного Суду. У березні-квітні 2026 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за обома скаргами. Справа потрапила до колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Міщенка І. С. (головуючий), Бердніка І. С. та Зуєва В. А. Засідання призначили на 29 квітня 2026 року о 12:20. 13 квітня 2026 року Дніпровська міська рада подала заяву про відвід судді Зуєва В. А. Аргумент був таким: суддя вже входив до складу колегії Верховного Суду у вересні 2025 року, коли справу повертали на новий апеляційний розгляд, тому нібито не може бути об’єктивним зараз. Колегія розглянула заяву і визнала її необґрунтованою: попередня участь судді у цій самій справі не є підставою для відводу.

Ще одна цікава спроба – 24 квітня 2026 року Виконавчий комітет Дніпровської міської ради (як особа, яка формально не брала участі у справі) спробував подати свою касаційну скаргу. Верховний Суд 28 квітня відмовив у відкритті провадження за цією скаргою, пояснивши, що така особа може оскаржувати рішення тільки після апеляційного оскарження, якого не було.

Ми чекаємо, коли будуть всі документи і кінцеве рішення щодо спірного питання. Слідкуємо, будемо інформувати!».