На Днепропетровщине умер знаменитый театральный режиссер

На 87-м году жизни ушел в Вечность главный режиссер Театра Леси Украинки города Каменское, заслуженный деятель искусств Украины Сергей Чулков.

С ним неразрывно были связаны развитие этого театра и самые интересные постановки н а протяжении больше 30 лет!

О смерти известнейшего режиссера сообщили в Днепропетровском межобластном отделении НСТДУ:

“З глибоким сумом повідомляємо, що театральна спільнота Придніпров’я зазнала непоправної втрати.

На 87-му році життя відійшов у вічність головний режисер Академічного музично-драматичного театру ім. Лесі Українки м. Кам’янського, заслужений діяч мистецтв України Сергій ЧУЛКОВ.

Його ім’я нерозривно пов’язане з історією театру Кам’янського. Понад три десятиліття він визначав його творче обличчя, а від 1991 року працював головним режисером, упродовж багатьох років – художнім керівником. Фактично, це ціла епоха, створена його талантом, волею і безмежною відданістю театру.

Сергій Анатолійович здійснив понад 50 постановок і десятки концертних програм у Кам’янському. Творив на багатьох інших сценах. Його вистави – глибокі, емоційно точні, з тонким відчуттям стилю – стали частиною «золотого фонду» театру. У своїй роботі він органічно поєднував класичну театральну традицію з сучасним звучанням, дбайливо працюючи і з українською, і зі світовою драматургією.

Саме завдяки Сергію Чулкову у Кам’янському з’явився і виріс до міжнародного рівня театральний фестиваль «Класика сьогодні» – подія, яка відкривала місто для світу і світ – для міста.

Він бачив театр як живий організм, який має розвиватися і передавати себе далі. За його ініціативи на базі театру була відкрита філія Дніпропетровського театрально-художнього коледжу – і сьогодні основу трупи складають випускники чотирьох акторських курсів, виховані ним.

Сергій Анатолійович був багаторічним лауреатом Вищої театральної премії Придніпров’я «Січеславна», зокрема володарем Гран-прі – і одним із тих, хто формував саму вагу цієї нагороди для регіону.

Окремою сторінкою його життя став театр у час повномасштабного вторгнення. Саме він став ініціатором якнайшвидшого відновлення роботи театру – і театр ім. Лесі Українки першим у області повернувся до глядача. У цей надзвичайно складний період колектив не просто вистояв – він працював інтенсивно, випускав прем’єри, повертав вистави до репертуару, підтримував глядача. Як говорив Сергій Анатолійович: «Під час війни завдання театру – давати світло, надію».

Для Сергія Чулкова театр ніколи не був лише сценою – це була справа життя, відповідальність і щоденна праця заради людей.

Світла пам’ять про Сергія Анатолійовича Чулкова залишиться у серцях його колег, учнів і глядачів – усіх, для кого театр був і є необхідністю.

Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким”.