
Якщо у 17-18 століттях керамічний посуд розбивався, наші предки його не викидали, а вміли дуже віртуозно поєднати частини в одне ціле.
І це при тому, що на той час не було міцних клеїв або іншого для виконання таких робіт.
Ця традиція ще раз показує, якою великою цінністю 300-400 років тому був керамічний посуд!
Про це директор Дніпропетровського національного історичного музею імені Яворницького Олександр Старик розповів:
“Яким було ставлення до керамічного посуду у XVII — на початку XVIII ст. н. е.?Чи його було настільки багато, що навіть при незначному пошкодженні просто викидали? Чи можна це порівняти з нашими одноразовими стаканчиками?
Зверніть увагу на невеликі отвори на «берегах» тарелі та під вінцями миски.
Якщо через необережність частина посудини відбивалася, наші предки робили отвори й дбайливо з’єднували фрагменти”.
Фото – Олександр Старик.
![]() |
Gorod`ській дозор |
![]() |
Фоторепортажі та галереї |
![]() |
Відео |
![]() |
Інтерв`ю |
![]() |
Блоги |
| Новини компаній | |
| Повідомити новину! | |
![]() |
Погода |
| Архів новин | |