Виявляється, в Дніпрі дивом зберігся будинок колишнього настоятеля Брянського храму

Величний Свято-Миколаївський храм (у народі названий «Брянською церквою») на проспекті Нігояна – одна з найкрасивіших будівель нашого міста.

Цей храм нині – пам’ятка історії та архітектури національного значення. Світлини цієї дивовижної споруди регулярно прикрашають журнали та сайти з історії та становляться переможцями різноманітних конкурсів історичних фото. Наприклад, кілька років тому саме світлина цього шедевру стала призером конкурсу «Вікіпедії».

Величний храм було збудовано у 1913-1915 роках та урочисто відкрито майже 111 років тому, 17 травня 1915 року. Освятили храм в ім'я святителя та чудотворця Миколая. Його збудували на землі колонії Олександрівського металургійного заводу Брянського товариства в Катеринославі. Оскільки це була земля Брянського суспільства, церкву знали у народі як Брянську.

З чого все почалося

Ще напередодні 1913 року, коли в країні відзначалося 300-річчя Будинку Романових, у Катеринославі народилася ідея збудувати храм-пам'ятник на честь цієї події.

Різні були ідеї. Одна з них належала історику запорізького козацтва та директору історичного музею Дмитру Яворницькому. Він запропонував збудувати православну церкву в українському запорізькому стилі у самому центрі міста — в Яковлівському сквері (там нині - Дніпропетровський театр опери та балету). Проте всі ці проекти так і не було здійснено.

У результаті храм-пам'ятник з'явиться у заводському районі міста, далеко від центру. Для закладення фундаменту церкви металургійний завод виділив 10 тисяч карбованців, а робітники зібрали близько 400. У залі міської думи відбувся ювілейний концерт Музичного товариства. Чистий збір із концерту також надійшов на будівництво нової церкви.

У подальшому витрати на будівництво зростали майже в геометричній прогресії…

Храмом можна було щиро захоплюватись. Сучасники вважали його чи не найкращим у церковній архітектурі Катеринослава та його околиць. А зводили його за ескізами голови Брянського товариства М. М. Кокшарова, детально розробленим катеринославським єпархіальним архітектором Георгієм Іллічем Туровцем. Стиль його вважався давньогрецьким.

Храм-пам'ятник будувався інженером Брянського заводу Сергієм Гуковим. Він передбачив навіть такі незначні дрібниці, як влаштування бака для підігріву води, потрібної при хрещенні та інше. 1931 року головного інженера з будівництва заводу ім. Петровського Сергія Матвійовича Гукова, як старого фахівця (а отже, «шкідника»), засудили за політичною статтею на 10 років таборів.

Недовге життя до закриття

На жаль, Брянська церква проіснувала недовго. Її закрили за рішенням Дніпропетровського міськвиконкому від 8 лютого 1929 року зі стандартним на той час формулюванням: «… на підставі виявленого бажання широких мас трудящих міста». Невдовзі зі дзвіниці скинули дзвони.

Що робити із храмом, не знали. Наприкінці 1932-го в будівлі Брянської церкви створили виставку зразків продукції, що випускалася заводом ім. Петровського. Наступного року вирішили відкрити у храмі заводський Будинок піонерів та школярів, який називався ще «дитячим позашкільним комбінатом».

Від руйнування врятував органний зал

З 1941 до 1961 року храм знову належав віруючим. Служби у церкві відновили у період окупації. Але, як не дивно, не перервали після звільнення міста ще на 18 років. Ці двадцять років були найтривалішим періодом служб у ньому.

Коли в країні знову піднялася антирелігійна кампанія, ухвалою Ленінського райвиконкому храм передали гороно з формулюванням: «для використання його за призначенням». Усередині церкви розташувалася дитяча спортивна школа Ленінського району, а згодом будівлю довго використовували під склад будівельних матеріалів.

1979 року завдяки численним клопотанням громадськості та управління культури області будівлю Свято-Миколаївського храму внесли до реєстру пам'яток архітектури, що охороняються державою. 22 червня 1982 року облвиконком ухвалив рішення після реставрації перетворити храмову будівлю на Будинок органної та камерної музики. У тому ж році за проектом дніпропетровського архітектора О. Г. Попова розпочалися реставраційні роботи, що тривали до травня 1986 року.

27 квітня 1987 року у колишньому храмі з нагоди відкриття Будинку органної та камерної музики відбувся перший концерт. Будинок органної та камерної музики функціонує у храмі до теперішнього часу. Невеликий зал та балкон вміщують 250 осіб.

Повернули віруючим, але справу до кінця не довели

У 2011 році будівлю повернули віруючим, тут створено парафію церкви.

До початку повномасштабної війни серйозно порушувалося питання про переїзд Будинку органної музики з цієї будівлі, яка мала бути повернена церкві в повному обсязі. А для Будинку органної музик планували збудувати нову споруду або реконструювати Літній театр у парку Шевченка. Але ці плани так і не здійснили.

Дивом зберігся будинок настоятеля храму!

Але мало хто знає про те, що поряд із величним храмом досі зберігся колишній будинок його настоятеля.

Ще у 1913 році неподалік церкви побудували одноповерховий будинок для священика — будинок зберігся до наших днів. У ньому і жив перший священик храму Михайло Григорович Волошинов, який до того служив у Благовіщенській церкві на вулиці Робочій.

Треба відзначити, що будинок настоятеля такої величної церкви був напрочуд скромним за масштабом та зовнішнім виглядом. Як кажуть, і близько не дорівнював тим величезним особнякам, які люблять зводити сучасні духовні особи з високим статусом.

На жаль, історичних фотографій цього будинку не збереглося. Немає відомостей і про те, як саме і ким використовувався цей будинок після закриття церкви радянським режимом.

Але цей будинок зберігся до нашого часу! Його виявив дослідник історії нашого міста Сергій Булавенко. Він останніми днями проводив вивчення старовинних будівель колишньої колонії Брянського заводу.

І на території сусіднього із храмом підприємства виявив скромну будівлю, яку ідентифікував як колишній будинок настоятеля Свято-Миколаївського храму.

Про це він люб'язно повідомив журналісту Міського сайту:

«Брянська колонія, колишній особняк настоятеля Брянської церкви (Свято-Миколаївської). Був побудований у 1910-1913-х роках. у стилі класицизм, розташований навпроти храму (зараз на території сусіднього заводу) на вул. Маяковського, 2 (зараз Західний шлях).

Будинок має давно не житловий вигляд. Вікна забиті, там, мабуть, склад.

Підприємство оточує високий паркан із колючим дротом, я не став проситися пройти через прохідну».

Можливо, у світлому майбутньому Будинок органної музики отримає нову та сучасну будівлю. Храм остаточно та цілком передадуть віруючим. Може, тоді і дійде справа до відновлення будинку настоятеля церкви.

Але коли настане те світле майбутнє…

Фото – Сергій Булавенко та з відкритих джерел.