В історичному музеї Дніпра розкрили секрет дивовижного експонату, перед яким молився останній отаман Запорізької Січі

Цю частину церковного вівтаря у старовинній церкві запорозьких козаків свого часу знайшов та зберіг для нашого музею Дмитро Яворницький.

Вважається, що перед цим аналоєм молився останній кошовий отаман Запорізької Січі Петро Калнишевський, якого до кінця його життя було відправлено російською владою до Соловецького монастиря.

Про дивовижний експонат у Дніпропетровському історичному музеї імені Яворницького розповіли:

«Відвідувачі нашого музею під час огляду виставки, присвяченої Дмитру Яворницькому, часто звертають увагу на цей експонат. Це — церковний аналой (частина вівтаря), яскрава пам’ятка козацького бароко, що датується першою половиною XVIII століття.

Унікальність аналою в тому, що він походить із Соборної Покровської церкви Нової Січі — останньої твердині запорожців, знищеної за наказом Катерини II у 1775 році. Припускають, що за ним молився й останній кошовий отаман Петро Калнишевський, якого згодом цариця заслала до Соловецького монастиря.

Дмитро Яворницький знайшов цей аналой у новій кам’яній церкві у селі Покровське (сьогодні у Нікопольському районі на Дніпропетровщині), яке постало на місці колишньої Січі. Чимало запорозьких цінностей, скарбів та книг було врятовано місцевими мешканцям зі старої дерев’яної церкви й перенесено до новозбудованого храму.

На вмонтованій іконі зображена Богородиця з покровом, під яким вона тримає архієреїв та ченців. На думку Яворницького, зліва на ній зображені цар Іоанн V та цариця Софія. Також з лівого краю можна побачити двох запорожців. За бароковою традицією, на іконах та церковних розписах було прийнято зображати ктиторів — фундаторів та меценатів храмів та монастирів. Імена цих козаків залишилися невідомими історії, однак безсумнівно, що вони були людьми, які надавали січовій церкві великі пожертви.

Про цей експонат Дмитро Яворницький написав у другому томі своєї праці «Запорожжя в залишках старовини і оповіданнях народу» (1888). У 1905 році аналой увійшов до зібрання нашого музею разом із іншими цінностями, зібраними дослідником під час численних експедицій.

Запрошуємо і вас завітати до нас, щоб на власні очі побачити цей унікальний взірець українського барокового мистецтва.

Текст підготовано Антоном Кістолом».