Понад 15 років у музейній справі: шлях очільниці Музею історії Дніпра

Директорка Музею історії Дніпра Олександра Бірюкова понад 15 років працює у музейній сфері. Вона має вищу історичну освіту — закінчила університет — та пройшла професійний шлях від наукової співробітниці до керівниці Музею історії Дніпра.

Свою кар’єру розпочала у Дніпропетровському національному історичному музеї ім. Д.І. Яворницького, де 11 років працювала у відділі науково-просвітницької роботи. Спочатку як наукова співробітниця, згодом як старша наукова співробітниця. Пізніше очолила відділ. До її обов’язків входила організація виставок, презентацій, екскурсій та культурних подій.

«Я історик за освітою і ніколи не бачила себе викладачем. Хотіла пов’язати свою діяльність саме з історичним напрямом. Робота в музеї дала можливість реалізовувати цікаві проєкти та шукати нові формати взаємодії з аудиторією», — розповідає Олександра Бірюкова.

У 2022 році її призначили директоркою Музею історії Дніпра. Майже одразу після цього заклад зіткнувся з викликами повномасштабного вторгнення.

«Буквально за два тижні після мого призначення розпочалася повномасштабна війна. Потрібно було ухвалювати рішення щодо збереження колекції, організації роботи та підтримки людей. Ми стали першим музеєм у місті, який відновив діяльність після початку вторгнення. Спочатку музей відкрив двері для внутрішньо переміщених осіб на безкоштовній основі. Згодом у закладі облаштували найпростіше укриття, тож ми повернулися до повноцінного графіка роботи», — каже Олександра Бірюкова.

Одним із перших проєктів, реалізованих у період повномасштабної війни, став «Лоцмани Дніпрових порогів» за підтримки Українського культурного фонду. У межах ініціативи створено новий експозиційний простір з унікальними експонатами, зібраними мешканцями Лоцманської Кам’янки, а також інтерактивними елементами — віртуальною реальністю та цифровою картою Дніпрових порогів.

«Мій батько захоплювався історією: багато читав і багато мені розповідав. Надзвичайно цікавою людиною була й моя вчителька історії в школі — саме вона ще більше підтримала й розвинула цей інтерес. Історія завжди була для мене особливою. Тепер я пояснюю своєму синові, що це наймудріша наука, адже саме в ній можна знайти відповіді на більшість питань, з якими ми стикаємося протягом життя — у різних його сферах. Після початку повномасштабного вторгнення ми дещо оновили музейну експозицію, зокрема в частині, що стосується витоків нашого міста. Ми відчули запит від громади: люди хотіли зрозуміти, чому так сталося і що відбувається. І саме історія допомагає знайти ці відповіді — вона дає змогу пояснити події та вказати правильний шлях», — ділиться пані Олександра.

Серед важливих напрямів роботи музею — проєкти з меморіалізації сучасної історії: «Маріуполь. Укриття», вулична інсталяція «Виборюючи свободу», меморіальний комплекс «Пам’ятаємо». Також реалізовано масштабний проєкт «Опора прифронтового міста», присвячений працівникам критичної інфраструктури Дніпра. До нього увійшли виставкова частина та серія інтерв’ю з тими, хто працював у тилу в умовах воєнних викликів.

Під керівництвом Олександри Бірюкової Музей історії Дніпра продовжує поєднувати науково-просвітницьку діяльність, виставкову роботу та сучасні підходи до музейного менеджменту.