Люди Дніпра: Абрам Браун – засновник Катеринославського товариства лікарів-дерматологів

Виповнюється 150 років від дня народження нашого земляка, видатного лікаря, вченого та суспільного діяча.

Абрам Йосипович Браун – дерматовенеролог, професор, засновник і завідувач кафедри венеричних хвороб Катеринославського (Дніпропетровського) медичного інституту у 1917 – 1935 рр., засновник і голова Катеринославського (Дніпропетровського) товариства лікарів дерматовенерологів.

Він проводив великі наукові дослідження присвячені проблемам застосування фізіотерапевтичних методів у лікуванні дерматозів, використанню рентген-епеляції в лікуванні фавусу, мікроспорії та трихофітії, застосуванню вісмуту в лікуванні хворих на сіфіліс.

Професор А. Й. Браун був засновником і першим головою Катеринославського (Дніпропетровського) товариства лікарів-дерматологів.

Докладніше про цього лікаря та вченого розповідають у Дніпровському державному медичному університеті:

«Абрам Йосипович Браун – дерматовенеролог, професор, засновник і завідувач кафедри венеричних хвороб Катеринославського (Дніпропетровського) медичного інституту у 1917-1935 рр.

Він народився у 1876 році в Миколаєві. З 1900 до  1918 рр. працював приватно практикуючим лікарем у Катеринославі. У 1904-1905 рр. був мобілізований на військову службу в Маньчжурію, де набув багатий практичний досвід в спеціалізованих шпиталях царської армії, був великим спеціалістом своєї справи. За сукупність наукових праць, велику ерудицію і досвід користувався авторитетом в медичних колах, отримав звання професора і був запрошений заснувати і завідувати кафедрою венеричних хвороб нашого вузу.

Спочатку клінічною базою кафедри були два невеличкі будиночки на території колишньої земської лікарні (нині лікарня ім. Мечнікова). В одному з них проводився амбулаторний прийом, в другому невеличкий стаціонар на 30 ліжок. Приміщення для амбулаторного прийому було замале, темне і досить непривабливе, завжди переповнене хворими.

Невелика кімната служила для прийому лікарем пацієнтів. Друга кімната – маніпуляційна, в ній проводилися промивання, ін’єкції, перев’язки та інші процедури. За таких несприятливих для роботи умов кафедра проіснувала до 1925 року, потім все змінилося на краще: кафедрі було надано більш просторе приміщення, стаціонар на 60 ліжок, була розгорнута клінічна лабораторія, покращилися умови для амбулаторного прийому, створена аудиторія для читання лекцій. З часом кабінет лікаря був реорганізований у шкірно-венерологічний диспансер. За ініціативою кафедри також був організований люпозорій на 10 ліжок для лікування туберкульозного захворювання шкіри. Він проіснував до 1941 р.

Нова аудиторія у великій залі клініки покращила навчальний процес, надала можливість читати лекції і демонструвати студентам хворих з різноманітними шкірними та венеричними захворюваннями.

Лекції професора А. Й. Брауна були дуже цікавими, завжди залучали чималу кількість слухачів, хоч відвідування лекцій на той час було необов’язковим.

Професор був блискучим діагностом і терапевтом. Його обходи і розбори хворих викликали зацікавлення співробітників і студентів. Він першим запровадив у нашій клініці лікування шкірних хвороб рентгенівськими променями. Вперше в Україні організував використання рентген-епіляції для лікування фавусу, мікроспорії та трихофітії у вихованців дитячих будинків міста. Одночасно професор А. Й. Браун розробив методику використання препаратів вісмуту при лікуванні хворих з різними формами сифілісу.

Абрам Йосипович вміло керував науковою роботою. Разом з співробітниками кафедри він виконав низку робіт, присвячених питанням фізіотерапевтичних методів у дерматології (рентгенівські, ультрафіолетові промені, УВЧ та інш.).

Професор Браун був засновником і першим головою Катеринославського (Дніпропетровського) товариства лікарів-дерматологів.

Абрам Йосипович був людиною широкої натури, дуже контактним і привітним. Він мав велику популярність серед населення як лікар, а співробітники любили і поважали його за об’єктивність, справедливість і гарні взаємовідносини в колективі. Є багато свідчень людей про те, як професор безкоштовно лікував їх у себе вдома від туберкульозу шкіри.

З 1935 р., в останні роки життя, свій рентгенівський апарат з цінним обладнанням та інвентарем передав, як пам’ять про себе, кафедрі шкіряних та венеричних хвороб Дніпропетровського медичного інституту.

Помер А. Й. Браун у 1937 році.

Наукова спадщина і лікувальна методика професора Абрама Йосиповича Брауна дбайливо зберігаються на кафедрі шкірних і венеричних хвороб Дніпровського державного медичного університету і в добрій пам’яті нащадків, які продовжують його справу».