Как кинологи помогают восстанавливаться ветеранам войны

Павлоградский поисково-спасательный отряд «Антарес» продолжает помогать в проведении реабилитации защитников Украины.

Польза канисотерапии для восстановления здоровья людей в таких ситуациях давно доказана.

Кинологи отряда «Антарес» регулярно проводят такие мероприятия.

Очередное из них состоялось в одном из госпиталей Днепра, о чем рассказала руководитель отряда Лариса Борисенко:

«Вчора ми знов завітали туди, де нас з нашими чотирилапими янголами, вже 2,5 роки завжди чекають. Я називаю його: "МІЙ реабілітаційний центр".

Це місце, де поєднується дуже великій біль - фізичний та душевний; надія; розпач; зневіра; віра в те, що неможливе - можливе; розчарування в собі; пошук себе; складнощі; "я ніколи не зможу"; "О, невже це роблю я!"; сльози; посмішки; підтримка; позитив. Перемоги.

Я можу писати та говорити про це багато. І буду це робити.

Бо я одна з тих, хто проходив саме в цьому центрі шлях відродження. Шлях до себе. До себе - "нової". З максимальним підняттям ресурсів себе - з "минулого життя".

Складний шлях "в новому тілі". Який триває і зараз. І кожну проблему та перемогу на якому, я продовжую обговорювати з Фахівцями цього реабілітаційного центру системи Recovery Ukraine .

Про Фахівців - окремо.

Через душі, серця та руки цього великого колективу молодих людей проходе весь той спектр емоцій їхніх пацієнтів: біль, розпач, зневіра, сльози, розчарування,...... Все те, що, неодмінно, стоїть на важкому шляху. До особистих Перемог.

Кожен день. Роками. Вони теж - живі люди. З дуже різними подіями в житті.

Але... кожен день, з усмішками, великим позитивом та завзятістю, вони роблять все, щоб ті, кого запросило в свої жахливі обійми лихо - знов почали Жити. Ця Команда - робить дива!

Наша група психологічної підтримки їздить туди, щоб поділитися позитивом від наших добрих чотирилапих пацієнтам цього центра. Та всьому персоналу. Бо трішки позитиву край потрібно всім.

Дякую команді, яка підтримала цю поїздку та нашим чотирилапим янголам: Спаркі, Кона, Ханна, Банши!».