Про межу між звичним життям і невідомістю: у Дніпрі презентували фільм «Гірник»

У Дніпрі відбулася ексклюзивна презентація робочих матеріалів фільму «Гірник» в Menorah Centr - нової документальної стрічки. Це історія про межу між звичним життям і невідомістю, знята очима людини, яка щодня рятує життя на передовій.

Журналісти ІА "Дніпро Оперативний" поговорили з режисером Миколою Бутом про кадри, після яких доводиться зупиняти монтаж. Також мали можливість поспілкуватися з волонтером Денисом Христовим про хейт ботоферм, «заробітки» на евакуації та те, як коментарі росіян допомагають просувати українську правду.

Чому евакуація - це не лише про логістику, а про складний психологічний вибір тих, хто втратив усе. Всі деталі - у нашому сюжеті.

Показ у культурно-діловому центрі «Менора» став уже другим для «Гірника» у Дніпрі. За словами Дениса Христова, місто спочатку було для нього лише транзитним, але згодом стало місцем, де народилися важливі історії та зв’язки з людьми.

«Це приємно, що людям, не зважаючи на те, що втомилися від війни, вони все одно йдуть на фільми, які показують цю війну», - зазначив Денис.

Режисер Микола Бут пояснив, що фільм виник не як спланований проєкт, а як реакція на реальні події: війна змінює життя, і все, що відбувається, продовжує фільмуватися. До війни команда працювала з розважальним контентом, а зараз фокус змінився на документалістику, щоб через особисті історії показати глядачам складні людські вибори.

Робота над монтажем була емоційно складною. Декілька сцен доводилося переглядати кілька разів, а іноді монтаж призупиняли, щоб пережити побачене та відновити психологічну рівновагу.

«Дивишся, передивляєшся, збираєш, монтуєш якусь сцену і розумієш, що працювати з нею не зможеш, бо тобі треба це обробити, видихнути і якось пережити в собі», — зазначив Бут.

Проєкт кінопоказів створено у співпраці бізнес-клубу Інспіра ті культурно-ділового центру Мінора. Щомісяця тут проходять два кінопокази українського сучасного кіно, а також вже відомої класики. Мета проєкту - популяризація вітчизняного продукту та підтримка культурного коду міста. Кожен сеанс перетворюється на живий діалог: після титрів глядачі мають змогу обговорити побачене, поділитися рефлексіями та глибше зануритися у сенси.