Гонщики «Формулы-1» не смогут потягаться с нашим воином

Ни один из ассов мировых автогонок не смог бы с теми сложностями и трассами, на которых эвакуируют раненных побратимов наши доблестные воины-водители.

Об одном из таких гонщиков поневоле рассказали в 128-й Днепровской бригаде «Дикое поле»:

«Піт-стоп під атаками FPV-дронів — “Формула-1” нервово смалить у куточку!

Евакуація під вогнем — не сюжет з бойовика, а реальність для Олега, водія-механіка 128 бригади “Дике Поле”.

“ Нас було четверо: двоє з дробовиками і двоє з гайковертом та домкратом, а ще — підбита дронами автівка, яку треба було евакуювати”, — каже Олег, водій-механік евакуаційного підрозділу механізованого батальйону 128 бригади “Дике Поле”.

Підбитий пікап стояв у “кілзоні”, яку військовий транспорт зазвичай намагається пролетіти на максимальній швидкості. Машина була атакована російським FPV-дроном — уламки розірвали два колеса, але інших серйозних ушкоджень не було. Бійці вирішили тягнути її!

У команді відчайдухів — два медики-стрільці та два водії. Вони мали на іншій автівці залетіти в “кілзону”, за лічені секунди підняти пікап на домкрати, зняти два колеса, поставити нові — і вилетіти з “зони смерті” вже на двох машинах.

Завдання, від якого у механіків “Формули-1” стався б колективний інфаркт. Олег хоч і не працював у “Формулі”, але мав великий досвід роботи на СТО — тому погодився на авантюру.

Коли група прибула на місце, в небі одразу з'явилися російські FPV-дрони. Влучним вогнем бійці зі дробовиками збили один, а інші почали кружляти навколо.

“ Я не знаю точно, скільки часу це зайняло. Ми розуміли, що маємо діяти дуже швидко, але все одно потрібен час, щоб піддомкратити машину, зняти колесо, поставити нове й затягнути.”

РЕБ вирішили не вмикати — у ворога тут багато дронів на оптоволокні, і не варто створювати ілюзію безпеки. Все трималося на стрілецьких навичках побратимів з дробовиками.

“ Коли ми поставили два колеса і опустили машину з домкратів, один із хлопців помітив, що переднє колесо приспущене, але мені було байдуже — я сів за кермо і натиснув на газ. Летіли десь 170 кілометрів на годину, такий адреналін… Про колесо взагалі забув.”

Олег не був добровольцем — у січні 2023 року його зупинили на блокпості та запросили до ТЦК.

“ У мирний час я був непридатним до служби. Але ж я бачив, яка йде війна. Тому без зайвих розмов поїхав до ТЦК. А потім сталося те, чого я не очікував — мені сподобалось у ЗСУ. Я ремонтую машини побратимів, роблю так, щоб вони були на ходу навіть у найкритичніші моменти.”

У сусідніх підрозділах ходять легенди про Олега — гарні механіки в армії на вагу золота! Він слухає не лише водіїв, а й самі машини, стежить, щоб увесь “його” автопарк вчасно проходив регламентні роботи. Олега намагаються переманити, але він ввічливо відмовляє — у нього вже є свій підрозділ, а якщо потрібна допомога — просто приїжджайте».

Фото – 128 бригада.