
Жоден з асів світових автоперегонів не зміг би впоратися з тими труднощами та трасами, на яких евакуюють поранених побратимів наші доблесні воїни-водії.
Про одного з таких наших гонщиків розповіли у 128-й Дніпровській бригаді «Дике поле»:
«Піт-стоп під атаками FPV-дронів — “Формула-1” нервово смалить у куточку!
Евакуація під вогнем — не сюжет з бойовика, а реальність для Олега, водія-механіка 128 бригади “Дике Поле”.
“ Нас було четверо: двоє з дробовиками і двоє з гайковертом та домкратом, а ще — підбита дронами автівка, яку треба було евакуювати”, — каже Олег, водій-механік евакуаційного підрозділу механізованого батальйону 128 бригади “Дике Поле”.
Підбитий пікап стояв у “кілзоні”, яку військовий транспорт зазвичай намагається пролетіти на максимальній швидкості. Машина була атакована російським FPV-дроном — уламки розірвали два колеса, але інших серйозних ушкоджень не було. Бійці вирішили тягнути її!
У команді відчайдухів — два медики-стрільці та два водії. Вони мали на іншій автівці залетіти в “кілзону”, за лічені секунди підняти пікап на домкрати, зняти два колеса, поставити нові — і вилетіти з “зони смерті” вже на двох машинах.
Завдання, від якого у механіків “Формули-1” стався б колективний інфаркт. Олег хоч і не працював у “Формулі”, але мав великий досвід роботи на СТО — тому погодився на авантюру.
Коли група прибула на місце, в небі одразу з'явилися російські FPV-дрони. Влучним вогнем бійці зі дробовиками збили один, а інші почали кружляти навколо.
“ Я не знаю точно, скільки часу це зайняло. Ми розуміли, що маємо діяти дуже швидко, але все одно потрібен час, щоб піддомкратити машину, зняти колесо, поставити нове й затягнути.”
РЕБ вирішили не вмикати — у ворога тут багато дронів на оптоволокні, і не варто створювати ілюзію безпеки. Все трималося на стрілецьких навичках побратимів з дробовиками.
“ Коли ми поставили два колеса і опустили машину з домкратів, один із хлопців помітив, що переднє колесо приспущене, але мені було байдуже — я сів за кермо і натиснув на газ. Летіли десь 170 кілометрів на годину, такий адреналін… Про колесо взагалі забув.”
Олег не був добровольцем — у січні 2023 року його зупинили на блокпості та запросили до ТЦК.
“ У мирний час я був непридатним до служби. Але ж я бачив, яка йде війна. Тому без зайвих розмов поїхав до ТЦК. А потім сталося те, чого я не очікував — мені сподобалось у ЗСУ. Я ремонтую машини побратимів, роблю так, щоб вони були на ходу навіть у найкритичніші моменти.”
У сусідніх підрозділах ходять легенди про Олега — гарні механіки в армії на вагу золота! Він слухає не лише водіїв, а й самі машини, стежить, щоб увесь “його” автопарк вчасно проходив регламентні роботи. Олега намагаються переманити, але він ввічливо відмовляє — у нього вже є свій підрозділ, а якщо потрібна допомога — просто приїжджайте».
Фото - 128 бригада.
![]() |
Gorod`ській дозор |
![]() |
Фоторепортажі та галереї |
![]() |
Відео |
![]() |
Інтерв`ю |
![]() |
Блоги |
| Новини компаній | |
| Повідомити новину! | |
![]() |
Погода |
| Архів новин | |