«Наше мирне життя оплачене кров’ю цих патріотів»: у Дніпрі відкрили меморіальні дошки чотирьом загиблим воїнам

Антон Дей, позивний Кіт, 26 років. Працював монтажником телекомунікаційних мереж. Військовий шлях розпочав у серпні 2022 року, щойно йому виповнилося 25.

Воював поблизу Покровська, брав безпосередню участь у боях під Авдіївкою, Вугледаром, Мар’їнкою та Нью-Йорком. Проявив себе як гарний командир розрахунків СПГ-9. Загинув, мужньо виконуючи бойове завдання, поблизу села Олександропіль Донецької області. Нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України» та «Золотим хрестом» Головнокомандувача ЗСУ.

«Антон був неймовірно вмотивований... Він часто повторював: «Вся наша земля, кожна піщинка – це наше, і ми будемо це захищати»... У нього була мрія: повернутися з війни і стати поліцейським. Він хотів бути прикладом для свого маленького синочка, якому нещодавно виповнилось лише 3 роки... Він воював і захищав нас два з половиною роки. І ці два з половиною роки ми неначе проживали поруч із ним душею, в тих самих бліндажах. Це було дуже важко. Але він завжди знаходив сили посміхатися і казати, що все буде добре. Вшанування пам’яті наших героїв – це надзвичайно важливо. Це необхідні заходи для пам'яті майбутніх поколінь, щоб вони знали своїх захисників. Хлопці йшли на війну не загинути, а вижити — для нашого вільного майбутнього», — поділилась спогадами мати Антона Дея Ольга.

Ігор Лопатенко, позивний Птічка, 37 років. Працював на ливарному підприємстві. Також ремонтував автомобілі для військовослужбовців. Батько однієї дитини. У листопаді 2023 року вступив до лав Збройних Сил України. 22 березня 2024 року поблизу с. Синьківка Куп’янського району Харківської області Ігор під час бойового виходу потрапив під ворожий мінометний вогонь, який обірвав його життя. Побратими пригадують, що Ігор попри втому проводив цілі ночі, лагодячи квадрокоптери. Пам’ятають його як чуйного товариша, який завжди відгукувався на прохання про допомогу.

Руслан Ніксдорф, позивний Німець, 30 років. Працював вантажником, у 2015-2017 роках служив у ЗСУ за контрактом. З початком повномасштабної агресії мобілізувався. Брав участь у боях на Авдіївському, Бахмутському, Лиманському напрямках, захищав Вугледар та селище Нью-Йорк. Солдат Ніксдорф знищив ворожий БпЛА, врятувавши побратимів від подальшого вогню, але внаслідок атаки сам отримав поранення, несумісне з життям. Нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни – учасник бойових дій».

Сергій Сирко, 44 роки. Був капітаном МВС, підполковником Державної кримінально-виконавчої служби у відставці. Батько однієї дитини. З початком повномасштабної агресії добровільно став на захист Батьківщини. Воював на Авдіївському напрямку. Поліг на полі бою біля села Івано-Дар’ївка Бахмутського району. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

«Дніпро та вся Україна переживають надважкий період. Величезні втрати, безліч смертей, невимовний біль. Місто та громада Дніпра роблять усе, щоб пам'ятати кожного захисника і захисницю, які віддали своє життя за Україну. На наших школах з'являються меморіальні дошки, присвячені нашим добровольцям. На відкритті були присутні діти — учні цієї гімназії, заради майбутнього яких воювали і загинули ці прекрасні та мужні Герої», — зазначив заступник міського голови Андрій Денисенко.

Він також наголосив на тому, наскільки важливо продовжувати підтримувати ЗСУ.

«Зараз, коли йдуть найтриваліші та найзапекліші бої на Сході та Півдні, украй важливо, щоб кожен, дивлячись на ці пам'ятні знаки, усвідомив: наше відносно мирне життя в тилових містах оплачене кров’ю цих патріотів... Ми маємо пам’ятати поіменно наших героїв, вшановувати їхню пам’ять і продовжувати їхню справу — боротьбу за Україну», — наголосив Андрій Денисенко.