Загадки історії: Як у нашому краї посеред голого степу з’явився дивовижний ліс

У Нікопольскому районі це диво природи вражає багатьох, хто бачить ліс серед голого степу вперше.

Поява густого та чарівного лісу серед голого та сухого степу – не наслідок якогось природного феномену. Це – результат наполегливої праці однієї чудової родини Гаркушевських, які жили у цих краях півтора сторіччя тому.

Про дивовижний Барешенський сад (або ліс, як його ще називають) у групі «Марганець туристичний» розповів дослідник історії нашого краю Мар’ян Корбут:

«Сад Гаркушевського або Барешенський ліс

Ліс у голому степу — це завжди диво природи. Наприкінці XIX століття він був справжнім експериментом, сміливою спробою людини озеленити край.

Сад Гаркушевського — це частинка нашої української природної спадщини, яку ми зобов’язані зберегти для наступних поколінь! До речі, деякі місцеві мешканці й досі називають це місце сад Гаркушевського, тобто назва пережила вже сто років! Ще це місце називають Барешенський сад, але про це ми ще згадаємо в кінці публікації.

Друзі, ви добре знаєте, як я ціную природу і завжди намагаюся її захищати — не лише словами, а й справами. Прикладом цього є Мар’ївська верба та Дуб імені Володимира, які нам вдалося врятувати у 2019 році.

Сьогодні я побував у місці, куди давно мріяв потрапити. Ця краєзнавча подорож стала можливою завдяки спільній і злагодженій роботі з мешканцями Нікопольського району.

Про існування цього саду я дізнався приблизно п’ять років тому, коли часто розглядав старовинні карти та читав роботи наших істориків і краєзнавців. Серед них був Іван Якович Акінфієв — ботаніко-географ і флорист, автор багатьох наукових робіт.

У своїй роботі «Обзор древесной растительности Екатеринославской губернии» (1893–1895 рр.) він згадує одну цікаву місцевість: у безкрайому степу, на власних землях, заможний чоловік на прізвище Гаркушевський зумів створити справжній ліс. Ліс, що став живим свідченням людської наполегливості та любові до природи.

ЩО ПИСАВ АКІНФІЄВ

"В имении Влад. Тим. Гаркушевского, между сс. Высокой и Сергеевкой.

В этом имении хозяин 17 лет назад развёл на голой степи в верховьях притока Топилы восемь десятин леса, характерной особенностью которого являются участки из насаждений одной какой либо породы, напр., участков дубовый в пол десятины, кленовый, ясеневый, берестовый и т.д. Благодаря тщательному уходу: подрезке, перекопке и пр., рост деревьев весьма хороший, так что отдельные рощицы - некоторым всего 9 или 10 лет - имеют очень красивый вид. Для нас лично было большой новостью видеть здесь несколько деревьев дуба 9 лет с большим количеством желудей. Сколько помнится из учебников ботаники, дуб цветет только на 40-м году.

Из редких растений сада следует упомянуть о Софоре (Sophora japonicz), три экземпляра которой имеют очень хороший рост. По нашему мнению, это красивое, цветущее в августе месяце, дерево прекрасно выносит наш климат, и нужно удивляться, почему оно не пользуется большим распостранением в нашей местности. Другое растение - восьмилетний американский ясень в плодах, тоже довольно красивое и, надо полагать вполне пригодное для нашего климата растение".

Таємниця Барешенського саду

Чому ж цей сад ще називали Барешенським?

Відповідь на це питання дала корінна мешканка села Зелений Клин, що розташоване за кілька кілометрів від лісу.

За спогадами Лідії Миколаївни, десь серед високих дерев нібито знаходиться могила барині пана Гаркушевського. Спершу мені здалося, що це лише легенда. Та коли я почув, що на тому місці колись стояла намогильна плита з білого каменю, на якій був напис, — легенда набула рис реальності. Лідія Миколаївна розповіла, що бачила цю плиту на власні очі.

Історія справді захоплива й загадкова.

Можливо, у Томаківському музеї збереглися бодай якісь відомості про цю місцевість? Яна Баталова Дуже хотілося б дізнатися більше й відкрити ще одну сторінку нашої локальної історії.

А ще хочу, щоб цей величний ліс зберігся для нащадків».

Фото за сторінки групи «Марганець туристичний».