В Центре современной культуры Днепра открыли новую выставку

Экспозиция называется «Все для всех» и посвящена вопросу архивов.

Как формируются архивы? Кто имеет к ним доступ? Как во время войны архивы сохраняют память о событиях, людях, местах, которые были разрушены?

На эти и другие актуальные вопросы пытаются ответить организаторы новой выставки, о которой в Центре современной культуры (Крутогорный спуск, 21-а) сообщили:

«В DCCC відкрилась Виставка «Все для всіх».

Виставка почалася з міркувань довкола архівів фотографки Френкі Раффлз в Університеті Сент-Ендрюса та фотокореспондента Миколи Білоконя, яким опікується Покровський історичний музей.

Назва експозиції «Все для всіх» читається і як обіцянка, і як провокація: чиї історії ми архівуємо сьогодні і для кого?

Роздуми про те, чим є архів, розгортаються на тлі реальності війни, в якій Покровський історичний музей, що зберігає спадщину Білоконя, було евакуйовано, а саме місто поступово перетворюється на руїну. У цьому контексті назва виставки «Все для всіх» — фраза з архіву Раффлз — читається і як обіцянка, і як провокація: чиї історії ми архівуємо сьогодні і для кого?

Ця виставка прагне створити простір для перетину різних мистецьких практик, що існують у взаємодії з архівними матеріалами, родинною історією та документуванням. У цьому діалозі пропонується звернути увагу й на інші контексти та географії, що зіштовхуються із втратою, спадщиною колоніального минулого та насильством. Чи можемо ми створити новий архів солідарності та які обставини можуть стати цьому на заваді?

«Все для всіх» є спробою солідарності через звернення до складної спадщини та неоднозначних історичних наративів, створення простору для розмови, яка не завжди є зручною і може викликати незгоду. Об’єднуючи архіви, куратори пропонують поміркувати про те, хто має право говорити від імені місця та його історії; чи можна по-справжньому досягти розуміння; як ми можемо вибудовувати зв’язки, враховуючи всі складності та відмінності.

«Все для всіх» звертається до складної спадщини та неоднозначних історичних наративів, створюючи простір для розмови, яка не завжди є зручною і може викликати незгоду. Куратори пропонують поміркувати про те, хто має право говорити від імені місця та його історії.

Архівні фото Білоконя та Раффлз переплітаються з роботами сучасних митців та мисткинь, що осмислюють теми родинної історії, міграції, крихкості архіву та пошуку образів, здатних утримати травматичне.

Учасники/-ці виставки: Катя Бучацька, Софія Гера та Каміла Янар, Лія Достлєва, Оля Єрємєєва, Олеся Кашивська, Яна Кононова, Тетяна Костюченко, Еліас Парвулеско, Адріан Пепе, Клеменс Пул, Ангеліна Рожкова, Селма Селман, Тако Таал, Валерія Федоренко.

Експозиція працюватиме до 7 лютого 2026 року.

Виставка є частиною дослідницького проекту «Герої/ні? Робітничий портрет ХХ століття — архів і мистецька рефлексія», що відбувається за підтримки програми Британської Ради «Підтримка культурної діяльності в Україні за участю Великої Британії».

Фото – Центр современной культуры