У Дніпрі живе степова гадюка: наскільки вона небезпечна

Гадюки — рептилії, хоч і страшні, але це змії, дуже прибавливі. На жаль, у нас зустрічається лише один їхній представник — степова гадюка. Колись її було більше.

Про те наскільки небезпечна ця змія сайту «Наше місто» розповів зоолог Олександр Пономаренко, який на собі випробував отруту гадюки.

Про гадюк кажуть різне. Зокрема, ходять чутки нібито кожен укус отруйної змії смертельний. Але це не так.

– Рідкісна рептилія, — вважає Олександр Пономаренко, старший науковий співробітник природного заповідника «Дніпровсько-Орільський». — У заповіднику їх бачать 2–3 рази на рік, і все! Хоча в місцях зимівлі вони можуть бути досить численними. При цьому зазвичай поводяться тихо і скромно, тож люди їх не помічають. Сам бачив наприкінці 1980-х на зимівлі сотні гадюк, а поруч у лісосмузі відпочивали люди, смажили шашлики, засмагали. І не помічали, що по сусідству гріються на сонці змії. Загалом звичайна гадюка в зручних для себе місцях може створювати досить масові скупчення. А от наша степова гадюка — ні. Вона цього не робить, живе поодинці, поводиться дуже потайно, намагається не потрапляти на очі.

Проте скромні гадюки кусали дніпровського зоолога двічі.

— Перший раз мене вкусив 30-сантиметровий шнурок, — згадує постраждалий. — Це було давно, в експедиції на Кавказі. Гад зачепив одним зубом. У мене лише рука до ліктя спухла, і все. Нікуди не звертався, саме пройшло. Зате другий раз, у нас на Приоріллі, було серйозніше. Збирав матеріал для студентської дипломної роботи: ловив змій, обмірював їх і відпускав. Але втратив пильність, узяв невдалий інструмент і отримав відповідь. Самець вивернувся і клацнув мене між пальцями правої руки. Різкий біль пронизав, і за 15 хвилин рука почала пухнути. Діаметр біцепса став 55 сантиметрів, як у Шварценеггера! До кінця дня всю руку роздуло, навіть лопатка почала пухнути. Пішов у фельдшерський пункт в Обухівці, звідти відвезли до лікарні, де з мене, мабуть, злили пів літра крові.

Як зазначає зоолог, яд гадюки гемотоксичний, тобто сприяє згортанню крові. Тому в таких випадках щонайменше потрібна крапельниця з фізрозчином для розрідження крові. За офіційними даними, від укусів степової гадюки не помирають. Але це не точно.

— У нас немає сироватки від яду цієї змії, бо вона не вважається смертельно небезпечною, — пояснює вчений. — Але медична статистика ненадійна, адже постраждалі не завжди можуть сказати, хто їх укусив: звичайна гадюка чи степова. Сила яду в цих видів приблизно однакова. Достеменно відомо про смерті після укусів звичайної гадюки, але, ймовірно, летальну дозу отрути може передати й її степова родичка. Наприклад, біда може статися, якщо рептилія вкусить маленьку дитину.

Фото Валерія Кравченка