|«« | «« | »» | »»| |
62-летний мастер Константин Диденко около 40 лет занимается художественной вышивкой картин и создал уже больше ста впечатляющих работ.
Он – родом из города Бахмут. Но когда «русский мир» сровнял его город с землей, его второй родиной стала Днепропетровщина...
Мастер продолжает заниматься редким для мужчины творчеством в городе Каменское. И сейчас его главный усилия сосредоточены на новой серии вышитых картин – портретах украинских воинов-героев.
Об удивительном вышивальщике рассказала журналистка «Суспильне Донбас» Юлия Рацибарская:
«"Один штришок - це один стібок, все просто", - так розказує нам про свої вишивки Костянтин.
І маю запевнити вас, оскільки трошки вишиваю, не все так просто. Бо він - справжній і непересічний художник. Тільки замість пензля - голка, а замість фарб - нитки. Бо вишити ТАК, не вміючи малювати, не можливо. Погляньте на роботи!
А ще в Костянтина за плечима - драматична життєва історія. Він з Бахмута... Але попереду, і я вірю в це, - щось світле. Він виношує грандіозний проєкт!
Копію 4-метрової картини "Запорожці пишуть листа турецькому султану" Іллі Репина у натуральну величину планує вишити нитками на полотні Костянтин Діденко. Зараз — створює ескіз, сама ж робота може тривати до п'яти років, каже майстер. 62-річний художник-вишивальник — переселенець з Бахмута. "Малює голкою" він близько 40 років, створив до ста робіт, серед яких вишиті ікони, портрети гетьманів, діячів української культури, загиблих військових.
Костянтин Діденко розсказав про нову серію вишитих портретів героїв українсько-російської війни та картину копію картини українського художника, оригіналу якої немає в Україні.
Переселенець з Бахмута Костянтин Діденко розповідає: серію своїх вишитих робіт, присвячених українським воїнам, започаткував нещодавно.
"Ігор Прокопенко загинув восени 2024 року. Мені сподобалася ця фігура. Він атлет, тренер, спортсмен. Є робота присвячена Олександру Мацієвському, який має звання "Герой України". Є нова — спецпризначенець, який змагався з бурятом у бою і загинув", — розповідає вишивальник-художник.
Чоловік захопився малюванням, згадує, з дитинства — від старшого брата. Вишивати ж розпочав у 25 років.
"Вишивали бабусі, мати вишивала, теща вишивала. Раніше в кожній хаті займалися вишивками. Тільки моя вишивка відрізняється від тих вишивок, всі вишивки. Як олівцем малюєш, так і у мене вишивка один стібок — один мазок", — говорить вишивальник-художник.
Вдома в Бахмуті чоловік працював пожежником. За майже 40 років у вишивці створив близько ста робіт, вивезти зміг лише шість.
"Ці роботи, шість робіт були у моєї сестри. Вона жила у Покровську. І як ми виїжджали, ми забрали й сестру. І забрали роботи. Саме цінне брали", — ділиться чоловік…».
Полную версию статьи можно прочитать здесь
Фото Юлии Рацибарской
![]() |
Gorod`ской дозор |
![]() |
Фоторепортажи и галереи |
![]() |
Видео |
![]() |
Интервью |
![]() |
Блоги |
Новости компаний | |
Сообщить новость! | |
![]() |
Погода |
![]() |
Архив новостей |