|«« | «« | »» | »»| |
Але це аутентичне поселення зникає на очах…
Ці квартали і досі існують на мапі Дніпра у районі проспекту Мазепи (колишній Петровського).
Але як окреме поселення його давно вже не окреслюють. Свою початкову назву ця забудова втратила задовго до декомунізації. Найчастіше місцеві жителі називали свої квартали "в районі проспекту Петровського".
100 років тому поселення імені Фрунзе почали будувати для працівників гігантів індустрії, які росли у Дніпропетровську на очах. Насамперед – для працівників заводу ім.. Петровського. Усього за кілька років на території 3,5 гектара було збудовано десятки 1-3-поверхових будинків з відповідною інфраструктурою.
Згодом ці квартали «влились» у загальну забудову.
Його об'єкти не внесені до списку культурної спадщини нашого міста, тому їх неповторний вигляд змінюється з кожним роком.
Багатьом квартали таких будинків здаються безнадійно застарілими. Але в той же час важко не погодитися з тим, що вони зберігають дух часів майже вікової давності. Є історичною та архітектурною пам'яткою міста.
Не один рік фахівці домагалися того, щоб колишнє селище Фрунзе було включене до історичного ареалу Дніпропетровська-Дніпра. Це сприяло б і збереження старих будинків.
На жаль, цього не сталося. А старі будинки продовжують ремонтувати та перебудовувати, хто як захоче…
Ось що про історію цього поселення розповідали в Управлінні з охорони культурної спадщини Дніпровської міськради:
«Селище ім. Фрунзе.
У 1925 р. для робітників заводів ім. Г. І. Петровського та ім. В. І. Леніна почалось будівництво селища ім. Фрунзе, для якого було відведено 350 десятин землі.
До кінця року було побудовано близько 200 одноповерхових котеджів. На 1927 р. було збудовано 34 будинки загальною житловою площею 6 000 кв. сажнів. В 1926-1927 роках почали будувати в більшості 2-х – 3-х поверхові будинки.
Селище ім. Фрунзе було на той час одним із кращих у республіці, і складалося із кварталів переважно квадратної форми, площею 3,5 га, відділених один від одного широкими вулицями.
Квартали, у свою чергу, були розділені на три частини внутрішньоквартальними проїздами. Забудова кварталів здійснена в основному двоквартирними типовими будинками садибного типу, за проектом архітектора В. Троценка.
Технологією будівництва передбачалося використання місцевого будівельного матеріалу — шлаків, цілі гори якого скопилися на території металургійного заводу ім. Г. И. Петровського.
Під керівництвом інженера І. Мирошниченко був розроблений потоковий метод зведення житлових будинків з набивного шлакобетону за допомогою переставної дерев'яної опалубки; крім того, була розроблена технологія виробництва шлакобетонних блоків. У результаті за літній будівельний сезон споруджувалося більше 200 житлових будинків.
У робочому селищі передбачалося спеціальне громадсько-побутове обслуговування населення. Із цією метою в центрі окремих житлових кварталів розміщалися школи, магазини й інші громадські установи.
За історико-архітектурним опорним планом міста 2007 року селище визначалось історичним ареалом, який так і не був погоджений МКУ. В сучасному ІАОП - навіть не пропонувалось в історичні ареали.
Наразі багато будинків перебудовані, але навіть в такому вигляді в них залишаються риси притаманні архітектору Троценку.
Колись наше управління починало робити модель в SketchUp. Сподіваємось цю роботу колись завершити з відтворенням алей і характерних елементів, притаманних саме селищу ім. Фрунзе».
Ілюстрації з архіву Управління з охорони культурної спадщини Дніпра
![]() |
Gorod`ской дозор |
![]() |
Фоторепортажи и галереи |
![]() |
Видео |
![]() |
Интервью |
![]() |
Блоги |
Новости компаний | |
Сообщить новость! | |
![]() |
Погода |
![]() |
Архив новостей |