Исполнилось 100 лет со дня рождения легендарного футболиста Михаила Дидевича

В 1950-х годах днепропетровские любители футбола ходили «на Дидевича», чтобы увидеть знаменитый «мертвый удар» этого нападающего.

Михаил Дидевич отличался прекрасной результативностью, забив в нашей команде 84 гола в 149 играх. С ним связан и первый громкий успех днепропетровского футбола – выход в полуфинал Кубка СССР в 1954 году.

Об истории игрока и его юбилее напомнил известный исследователь днепровского футбола Роман Лубинский:

«Сьогодні, 25 липня, виповнилося б 100 років Михайлу Дідевичу (1925 – 1987). 

Центральний нападник, виступав за «Дніпро» у 1954–1958 роках.

Зіграв за нашу команду 149 матчів, забив 84 м'ячі.

У сезонах 1954-55 та 1958 років – капітан команди.

Своїм приїздом до Дніпропетровська дав потужний імпульс зростанню інтересу до футболу в нашому місті. Величезна кількість глядачів ходила «на Дідевича». Насамперед з його ім'ям пов'язаний перший великий успіх нашої команди – вихід до півфіналу Кубку СРСР 1954 року.

Виступав за легендарний клуб ЦДКА, московські «Локомотив» та ВМС, калінінський «Спартак».

Його найпотужніший удар вивчався у НДІ спорту по всьому Союзу. Саме тренування Дідевича допомогли вирости у класних воротарів Володимиру Маслаченку та Володимиру Пільгую.

Після завершення кар'єри гравця став тренером.

Влітку 1961 року, змінивши на посаді головного тренера Геннадія Забєліна, зумів підняти «Дніпро» з низів турнірної таблиці. Будучи у добрих стосунках з Олександром Макаровим, організував перехід команди з заводу імені Петровського на ПМЗ, тим самим фактично заклавши фундамент майбутніх успіхів «Дніпра».

У 1962-1966 роках був помічником Серафіма Холодкова та Анатолія Зубрицького, працював із дублюючим складом команди, виграв з ним чемпіонат дублерів у своїй підгрупі у 1964 році.

У 1967-1987 роках працював тренером у спортивному клубі "Метеор".

До кінця життя залишався найшанованішою футбольною людиною у Дніпропетровську.

У 2015 році ім'я Михайла Дідевича надано провулку, де розташована база «Дніпра».

Сторінка Михайла Дідевича – https://dniprohistory.blogspot.com/p/blog-page_74.html».

Фото из архива Романа Лубинского.