Стал депутатом горсовета в 19, получил инвалидность и пошел защищать Украину

Судьбы многих воинов 128-й Днепровской бригады ТРО «Дикое поле» поражают самыми крутыми поворотами…

Очередной пример этому – Александр Полищук. Уже в 19 лет он стал депутатом горсовета!

В нынешней войне участвовал с 2015 года в составе 93 бригады «Холодный Яр». Получил тяжелое ранение и инвалидность.

Но, несмотря на это, после начала полномасштабной войны ушел добровольцем в 128 бригаду, где о нем рассказали:

«Став депутатом міської ради у 19 років і пішов у ЗСУ!

"На Росії готують вбивати і захоплювати чужу землю з дитсадка, а у нас патріотичної підготовки, щоб захищати власну землю, взагалі не було, коли я вчився у школі", – каже Поліщук Олександр.

Йому було 19 років, коли в його житті відбулися дві важливі події: він став депутатом Золотоніської міської ради й уклав контракт на службу в ЗСУ.

Коли на виборах 2015 року Олександр став депутатом міської ради, за спиною у нього були лише ліцей зі спеціальністю "бухгалтер-обліковець, оператор ПК", щире захоплення історією України та розуміння, що йому бракувало знань і досвіду для якісної депутатської роботи. Здобувати життєвий досвід вирішив у ЗСУ, де молодість і фізичні кондиції є суттєвою перевагою.

"У 2015 році з війни у відпустку приїхав товариш. Я послухав його розповіді, зібрав волонтерську допомогу і поїхав до нього в зону бойових дій. Прожив із хлопцями два тижні й вирішив залишитись та підписати контракт на три роки служби", – згадує Олександр.

У 19 років він потрапив до 93-ї бригади, яка вела бойові дії на Донеччині. Уже в березні 2016 року Олександр отримав складне поранення в ногу. Після лікування знову повернувся до 93-ї бригади і поїхав на Луганщину. Та за рік почалися ускладнення після поранення, і медична комісія списала його за станом здоров'я.

На рідній Черкащині Олександр очолив організацію з патріотичного виховання, якого так не вистачало за часів його шкільних років.

"У росіян у галузі інформаційного впливу працюють справжні армії, які формують в інших країнах проросійський погляд. Це ж не лише про нас – в Африці уряди зносять і замінюють на промосковські. Нам треба дуже багато працювати, щоб зменшити цей вплив. І починати роботу треба з підлітків", – каже Олександр.

Він вступив на історичний факультет Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького і знову став депутатом міської ради у 2020 році. Але закінчити навчання не встиг через початок повномасштабного вторгнення.

"Наприкінці 2021 року пішов до ТЦК оновити дані, пройшов ВЛК й отримав інвалідність. Через два місяці знову туди прийшов через вторгнення, а мені сказали, щоб я йшов звідти зі своєю інвалідністю і не заважав працювати", – згадує Олександр.

Та відмова не зупинила його, і він пішов до тероборони, де на початку повномасштабного вторгнення записували без медкомісії: "Руки, ноги, голова в наявності – цього досить".

За час свого другого приходу до Збройних Сил України Олександр освоїв нові військові спеціальності. Як артилерист і мінометник воював під Мар'їнкою і Вугледаром, був на північному кордоні країни.

У 128-й бригаді ТрО "Дике Поле" Олександр, як і раніше, сержант, командир відділення. Він знову працює за новим для себе напрямком, пов'язаним із сучасними технологіями війни.

Він мріє про повернення до рідного міста, про закінчення вищої освіти. Навіть вирішив, ким і де хоче працювати.

"Коли повернемося, треба буде таки закінчити університет і почати вести просвітницьку і виховну роботу. Інакше її проведе ворог у вигляді мобілізації місцевого населення на окупованих територіях, але тоді буде вже пізно"».

Фото 128 бригады.