В Криворожской танковой бригаде отпор врагам дает семья героев

Отец и двое его сыновей без раздумий стали на защиту Украины.

Об этой семье в 17-й Криворожской танковой бригаде имени Константина Пестушко рассказали:

«Три серця – одна мета: історія мужньої родини на службі Батьківщині.

У лавах 17 ОВМБр є багато історій про мужність, та безмежну любов до рідної землі. Але ця — особлива.

Батько та двоє синів стали пліч-о-пліч у боротьбі за свободу країни. Юрій, Кирило та Сергій — родина, яка не лише поділяє кров, а й єдине серце, що б’ється в унісон із Україною.

Юрій, якому виповнюється 60 років по при свій граничний вік, добровільно продовжив службу. Побратими знають його під позивним «Буян» — бо має запальний характер, непохитну силу духу та жагу до справедливості. Своїм прикладом він надихнув синів приєднатися до служби. Сьогодні разом вони не просто виконують завдання — вони несуть у своїй праці символ надії, єдності та справжнього патріотизму.

Старший син Сергій, позивний «Електрик», теж приєднався до служби у жовтні 2024 року. У цивільному житті він — майстер з холодильного обладнання, йому 36 років. Тут, на передовій, він відповідає за електричну частину автомобілів та техніки. Його знання та точність рятують техніку, а значить — і життя.

Молодший син Кирило, позивний «Механік», автомеханік до війни працював на СТО, йому 27 років. З жовтня 2024 року він на службі, де займається ремонтом усієї механічної частини автомобілів і бойових машин. Його руки знають, як повернути до життя навіть найскладнішу техніку. Кожен відновлений двигун, ходова — ще один крок до перемоги.

Вони зустріли війну у Кривому Розі, і, не вагаючись, стали частиною захисту. Дома на них чекають дружини і діти. Але ця розлука має велику мету — звільнення рідної землі.

«Наша робота комплексна й надзвичайно важлива, — кажуть вони. — Без справної техніки не буде руху вперед, не буде виконання бойових завдань. Ми тут, бо хочемо, щоб наші діти жили під мирним небом»

Історія цієї родини — не лише про війну. Це історія про гордість. Про те, як батько став прикладом, а сини — продовженням його сили. Це історія, яка надихає і нагадує: Україна сильна, поки в її серці — такі родини».

Фото 17 бригады.