Днепровский безногий сапер-музыкант стал звездой мировой прессы

Зарубежные журналисты поражены мужеством сапера 128-й Днепровской бригады ТРО «Дикое поле» с позывным «Чернозем».

Городской сайт уже писал о необычном увлечении этого героического воина.

После взрыва вражеской мины сапер остался без одной ноги, ее со временем заменил протез. Но даже после этого он не покинул бригаду, а учит в ней молодых саперов. А в свободное время – изготавливает из вражеских мин гавайские гитары укулеле.

О том, что о судьбе «Чернозема» пишут зарубежные издания, в 128 Днепровской бригаде рассказали:

«Вчить піхоту працювати з мінами і робить з мін музичні інструменти - це все про сапера “Чорнозема”. У перервах між навчаннями і підготовкою зарядів для БПЛА він перетворює протитанкові міни на гавайські гітари. Створену ним укулеле показали навіть на BBC, але увагу німецьких журналістів він викликав тим, що продовжує воювати на протезі, попри відірвану стопу.

Повідомляє Кен Мерей з редакційної мережі RND (Німеччина):

Тисячі українських солдатів втратили ноги, руки, ступні або кисті рук. Багато хто з них досі добровільно повертається до служби — з протезами, новими завданнями та однією метою: не здаватися, поки триває російська агресія.

Чорнозем — сапер в українській армії, і його небезпечна робота залишила на ньому тривалий слід. Він ніколи не забуде 17 липня 2023 року, день, коли російська міна відірвала йому праву ногу нижче коліна під час боїв на сході України. Він намагався розчистити важливу дорогу вночі, каже 40-річний чоловік.

«Не можна працювати в темряві, але зараз воєнний час, чекати не можна».

Знесилений, він зійшов зі стежки — і наступив на міну.

«Пролунав вибух і було багато світла», – згадує Чорнозем.

Він дозволяє собі називати лише свій псевдонім – німецькою – чорна земля.

«Я схопився за ногу, але там нічого не було».

Він перев’язав куксу, щоб зупинити кровотечу. Марно намагався перешкодити товаришам прийти йому на допомогу через мінну небезпеку. Спираючись на них, він прошкутильгав сім кілометрів до найближчої частини. Потім його доставили до польового шпиталю.

Сьогодні Чорнозем носить протез нижче коліна. Після реабілітації він добровільно повернувся до служби.

«Якщо я колись і піду з армії, то це буде після перемоги», – каже він. «З моїми навичками я маю залишитися».

Чорнозем – механік; до війни він володів авторемонтною майстернею.

Сьогодні він виготовляє вибухові пристрої для безпілотників, а у складних випадках його все ще викликають для розмінування.

«Я розумію міни, і вони розуміють мене».

До війни Чорнозем не лише ремонтував машини, а й грав у гурті. Нещодавно він зробив укулеле зі старої протитанкової міни, використавши гільзу вибухового пристрою як резонатор.

Він грає «Червону руту», одну з найвідоміших українських поп-балад, для гостей з Німеччини. Солдат перетворюється на інструменті. Під час розмови він виглядає напруженим і жадібно затягується цигаркою. Коли він грає музику, він раптом здається розслабленим. Потім він навіть посміхається…».

Фото со страницы 128 Днепровской бригады ТРО.