На грани жизни и смерти душа просит любви…

В Днепре продолжают спасать наших защитников с самыми тяжелыми травмами и ранениями.

Операционные крупнейших больниц города работают без перерывов и выходных. В них идет круглосуточная борьба врачей за жизнь наших воинов.

Об очередном пациенте рассказал директор одной из крупнейших больниц нашего региона Сергей Рыженко:

«Жити без тебе вже не зможу…

Василю 42 роки, дуже кохає дружину.

Весь час з телефоном.

Кожного дня думає, як повернеться додому, до Нікополя, до рідної домівки.

Дружина Євгенія весь час телефонує, розповідає, як дочка Юлія та син Дмитро.

Так сталося, що Василь 23 травня в Донецькій області до третьої позиції не дійшов - прилетіла "восьмидесятка".

Усі моменти вибуху відклались в його пам’яті.

Нога, як у дитячої іграшки, відірвалась, але друзі допомогли вижити.

Терміново наклали турнікет та доправили до лікарні Мечникова.

В Мечникова операція, перелито 2,5 літри крові.

Сьогодні Василь вже хоче на подвір’я - де можна подихати та насолодитися весною.

Він став свідком самих жахливих моментів війни, але не втратив надії на активне життя.

Його душа потребує сім’ї та любові.

Якби тільки не війна…».

Видео можно посмотреть здесь.