Как «Батя» разбирает оккупантов на запчасти

Городской сайт продолжает знакомить с судьбами героев, которые защищают Украину в составе 128 отдельной Днепровской бригады ТРО «Дикое поле».

И очередной герой рассказа – железнодорожник из Каменского Юрий.

Он пошел защищать страну сразу после начала полномасштабного вторжения. Пришел в 128 бригаду обычным солдатом. А сегодня он – опытный воин с позывным «Батя», командир артиллерийской батареи, которая буквально разбирает оккупантов «на запчасти».

О судьбе воина в 128 Днепровской бригаде ТРО рассказали:

«Як солдат “Батя” став командиром батареї і "розбирає" з гармат наступи окупантів!

Юрій — залізничник із Кам’янського, начальник цеху.

Після повномасштабного вторгнення вирішив: піде на фронт, попри інвалідність.

На роботі тільки махнули рукою — мовляв, із таким характером не сперечаються. А вдома всі зрозуміли: якщо “Батя” сказав — значить, рішення вже прийняте.

Саме так він і отримав позивний.

“Сержант глянув на мене й каже: ти ‘Батя’. Я сміюсь — та ‘Батя’ ж це генерал чи полковник! А він: ти сам усе зрозумієш. І вже зранку всі так називали — ніби завжди було.”

Юрій прийшов до 128 бригади ТрО “Дике Поле” солдатом.

Служив у розвідці, потім став мінометником, пройшов усі типи озброєння — і довів у боях, що здатен більше.

Сьогодні він — командир батареї, яка працює не лише з мінометами, а й з гарматами.

“Коли йшов на війну, думав — на кілька місяців. А вже четвертий рік пішов. Але додому не можна. Бо якщо ми віддамо цю землю — іншої у нас не буде.”

Його артилеристів згадують з повагою: де відпрацювала батарея “Баті” — там окупантів не лишається.

Юрій каже, що сам дивується: як люди, які ще вчора бачили зброю лише в кіно, стали вправними воїнами.

“Може, сама земля допомагає — щоб її було кому захистити”, — каже він.

Будь, як Юрій».