У Дніпрі не стало відомого художника

Свою земну дорогу закінчив талановитий художник, графік, волонтер Борис Романов.

Його життя у лютому 2022 року кардинально змінила повномасштабна війна. Після її початку він переїхав із рідного Сєвєродонецька до нашого міста. І став одним із багатьох творчих людей, для яких Дніпро стало другим і дуже гостинним домом.

За три роки Борис Миколайович встиг щиро закохатися у наше місто. Присвячував Дніпру нові малюнки та картини, з яких складалися його нові персональні виставки. А ще, незважаючи на поважний вік, активно займався волонтерством, плів маскувальні сітки.

Про смерть художника повідомила Валентина Слобода – арт-директор Дніпровського Будинку мистецтв, де частим гостем та учасником виставок був Борис Романов:

«ПРОЩАЙ, ДРУЖЕ!

З земним життям попрощався непересічний митець і прекрасна людина - Борис Миколайович Романов – талановитий художник – графік, дизайнер, волонтер, член Національної спілки художників України, член Дніпропетровського міжрегіонального клубу екслібрису і графіки «Кобзар».

Попрощався, звернувшись до усіх, хто його знав, зі словами вдячності:

«Друзі, колеги, дорогі мені люди! Дякую вам за наші чудові стосунки. На жаль, час летить, і з цим нічого не поробиш. Якщо я когось образив — пробачте. Я йду з вдячністю в серці та спокоєм у душі».

Невблаганна смерть забрала його від нас...

Дуже сумно, боляче… від того, що так несправедливо дуже рано пішов він у засвіти...

З початком війни переїхав він із рідного Сіверськодонецька до Дніпра, яке прийняло його в свої обійми. Борис Миколайович зразу ж став наповнювати мистецький простір нашого міста: вже 25 травня 2022 року відбулося відкриття його персональної виставки «Мій Шевченко», згодом за його активної участі організована художня виставка митців-переселенців «МИСТЕЦТВО НЕСКОРЕНИХ», потім виставка волонтерів «І маскуємо, і малюємо».

Він зразу став близьким багатьом митцям нашого міста, активно спілкувався, ділився секретами своєї творчої лабораторії на майстер-класах в Будинку мистецтв, відвідував майстерні та виставки колег. Його мистецьке пошанування Великого Кобзаря викликає і подив і велику дяку. Графічна творчість Бориса Романова представлена на сторінках Всесвітньої енциклопедії сучасного екслібриса, що видається в Португалії, а шевченківські екслібриси - в Шевченківській енциклопедії.

Дніпро йому подобався в будь-яку погоду, він виходив на пленери, зображаючи і парки, і околиці, і могутність ріки. Так народилась велика серія акварельного живопису «Дніпровські замальовки». Саме Борис Миколайович, художник з Луганщини, залишив для нас – дніпрян, набір виданих ним листівок про наше місто. Брав участь в міському проєкті «Дніпро - разом», у мистецькому проєкті «В обіймах Дніпра». А створені художником екслібриси дніпровським митцям вражать глибиною образності та проникненням в їхній духовний світ. Любив спілкуватись, був дуже приязним і щедрим, ділився своїми здобутками, мудрими порадами і роздумами.

Глибоко співчуваю дружині Валентині, близьким, друзям-екслібристам, колегам, волонтерській команді, у якій він більше 2 років плів захисні сітки для воїнів. Ми всі втратили прекрасну людину, з чутливою, чистою Душею і вразливим Серцем. Його витончене образне бачення світу залишається для нас у його високохудожніх творах, в колекціях в багатьох музеях, в портретах «павучків», в подарованих екслібрисах, в пам»яті кожного, хто його знав.

ПРОЩАЙ, ДРУЖЕ! ДЯКУЮ ЗА ТЕ, ЩО ТИ БУВ У МОЄМУ ЖИТТІ, ПОДАРУВАВ РОЗКІШ МУДРОГО СПІЛКУВАННЯ! НЕХАЙ НЕБЕСА ПРИЙМУТЬ ТВОЮ ЧИСТУ ВЕЛИКУ ДУШУ!».