На Днепропетровщине растет уникальное растение, которое было открыто только в 2022 году

Столетиями ботаники принимали этот вид шалфея за его близкого родственника, и только три года назад определили, что это – отдельный вид.

Речь – об очень редком виде, который теперь называется Salvia revelata Mátis & A.Z.Szabó (Шалфей проясненный).

В основном он растет в заповедных зонах Румынии и в украинской части Карпат.

Но неутомимая исследовательница природы Днепропетровщины Светлана Кияк обнаружила популяцию этого вида шалфея и в нашей области, рассказав об этом и об истории вида:

«Salvia revelata Mátis & A.Z.Szabó.

Цей вид шавлії був відкритий тільки у 2022 році. Він залишався непоміченим протягом століть, і помилково ідентифікувався вченими як Salvia austriaca, близькоспоріднений таксон.

Приблизно 10 років тому під час досліджень у заповіднику Думбревени в Добрудже (Румунія), ботанік Сабо Анна помітила, що деякі екземпляри Salvia austriaca виглядають дещо інакше, ніж в інших регіонах Европи. Анна представила ці рослини увазі колег, почались екологічні, биогеографічні, генетичні дослідження. І підтвердилось, що це дійсно невідомий вид. На основі генетичного аналізу міжнародна група дослідників встановила, що Salvia revelata и Salvia austriaca, скоріш за все, разділились близько 200 000 років тому.

Спостерігаючи за рослинами протягом 2023 -2024 рр. в природних умовах я помітила, що у верхніх, щойно розкритих квітках Salvia revelata, де дозріває пилок, відбувається складна взаємодія з комахами (причому не тільки з запилювачами, а й фітофагами). Жук оленка на фото вигризає зав'язь, при цьому верхні квітки передають свій пилок на його волохате тіло. Незважаючи на те, що жук пошкоджує зав'язь, він все одно відіграє роль у перенесенні пилку на інші квітки, що знаходяться у іншій фазі розвитку. Пилок потрапляє на спинку комахи завдяки особливому механізму руху тичинок. Також помітила, що тичинки, які в цього виду зростаються в зоні пиляків (а зростаються вони дуже цікаво, так що можуть в різних площинах обертатись, навіть перекручуючи тичинкову нитку) на якомусь етапі роз'єднуються, і на одній рослині можна спостерігати квітки із зрослими тичинками, і з роз'єднаними. Тичинкові петлі "лассо" "ловлять" жуків фітофагів, залишаючи пилок на бічній поверхні іхнього волохатого тіла, а от до бджіл торкаються тендітно, і не з боків, а зверху, постукуючи їх по крильцях декілька раз.

Історія з відкриттям цього виду дуже показова насправді:

вона про те, що у час, коли молекулярна генетика стала золотим стандартом біологічних досліджень, ми ризикуємо втратити щось надзвичайно цінне – натуралістичне спостереження у природних умовах, закарбоване у досвіді таких видатних науковців як Пачоський, Акінфієв та багатьох, багатьох інших.

Фото - Україна, Дніпропетровська область, травень, 2024».

Фото Светланы Кияк.