Сім`я майстрів із Дніпра створює дивовижні шедеври з дерева

До художньої творчості Марину Бойко та Михайла Гладкова підштовхнула Велика війна.

Міський сайт вже знайомив читачів з долями та творчістю десятків дніпровських майстрів, які використовують різні напрями та методи реалізації своїх талантів.

На тлі цієї різноманітності роботи сім'ї, про яку ми сьогодні розповімо, таки відрізняються своєю особливістю. Марина Бойко та Михайло Гладков у своїй творчості поєднують давні українські традиції із сучасними тенденціями. Вони створюють на основі дерева об'ємні панно та картини, наголошуючи на патріотизмі та традиціях української народної творчості.

Втім, як то кажуть, - краще один раз побачити, чим сто разів почути. Тому пропонуємо читачам самім подивитися на чудові роботи цієї родини і самотужки визначити їх творчий стиль.

Як не дивно, але до активного пошуку свого самовираження та безпосередньо творчості цих майстрів підштовхнув початок повномасштабного вторгнення.

В ексклюзивному інтерв'ю Міському сайту Марина Бойко люб'язно розповіла про них із Михайлом Гладковим сім'ї (а її історія теж по-своєму дивовижна!), їхній пошук та незвичайні роботи.

- Як ви можете охарактеризувати ваш стиль та творче кредо?

- Не буду поринати у складну термінологію. Скажу просто, що ми сім'я художників із міста Дніпро. У нас є невелика майстерня, де мій чоловік проектує і виготовляє сучасний український декор та картини ручної роботи. Кожен виріб унікальний і несе дух українського народу, маючи в собі орнаменти, натхненні вишивкою різних регіонів України.

- А з чого починалася історія сім'ї та творчості? Чи були серед батьків, пращурів народні майстри?

- Майстрів народної творчості серед пращурів не було. І взагалі історія нашої творчості розвивалась не дуже традиційно. Ми з Михайлом познайомились в 2009 році, я працювала на телебаченні, а він тільки закінчив Придніпровську академію будівництва та архітектури (ПДАБА). Потім ми не бачили с я 8 років, а коли зустрілися , вирішили одружитися та працювати разом.

- Коли та з чого починалась сумісна творчість?

- Ми почали робити меблі з палет, на подвір'ї будинку, який винаймали для життя, Перші три інструмента, які в нас були, – це лобзик, шуруповерт, та маленька шліфомашинка. Потім був гараж, і через три роки була майстерня в 100 квадратних метрів зі всім обладнанням для роботи з деревом і ЧПУ станок, щоб розбавити монотонність роботи. Поки працював станок ЧПУ, Михайло для розваги лобзиком вирізав картини. Напевно, це і був початок нашої творчості.

- А коли перейшли на художні твори?

- З початком повномаcштабного вторгнення майстерню довелося закрити. І із залишків матеріалу вирішили робити картини на тему війни, більшість тих картин відправилась на аукціони для закриття поточних зборів, наших друзів військових.

- Як склався такий цікавий стиль робіт?

- Стиль ми не шукали, якось сам прийшов. Коли є лобзик, фанера та цікава ідея. Михайло вміє працювати в наступних техніках – мозаїка, художнє вирізання, різблення по дереву, а також вміє працювати на ЧПУ, але вибирає ручну працю, тому що там вкладається душа.

- З першого погляду помітно, що значний вплив на ваш творчій пошук визначили народні традиції…

- Так, п ід час виготовлення картин почали заглиблюватись в історію та культуру України, традиції пращурів. І в 2023 році я Михайла попросила зробити першу мотанку. І так за два роки Михайло зробив близько 100 картин із різними сюжетами, пов'язаними з традиціями, орнаментами різних регіонів України.

- В нашому місті ваші роботи десь експонувались?

- В Дніпрі ми експонувались тільки у наших друзів у кав'ярні, барі, хабі, на ярмарках , які організовували знайомі. Але в Дніпрі мало хто цікавився картинами…

- Тоді яка доля ваших картин?

- Більшість наших робіт знаходиться в приватних колекціях в Україні, а також таких країнах як США, Канада, Великобританія, Німеччина, Італія, Іспанія, Голландія, Норвегія, Франція, Польща, Литва. А нещодавно подарували на експонування одну із робіт, картину Козака Енея, зробленого за ілюстрацією А.Базилевича, в Музей Книги та друкарства міста Острог.

- Чув, що є дивовижна історія, пов'язана з придбанням вашої картини-мотанки подружжям, яке давно мріяло про дитину. І після купівля картини таке диво сталося…

- Так, була така історія. У нашій майстерні була особлива картина – Мотанка в українському гуцульському вбранні, з кошиком писанок (розписаних крашанок). Історія цієї картини стала для нас справжнім дивом.

У січні 2024 року до нас завітали наші друзі, подружжя Сергій і Надія.

Дівчина, Надія, одразу привернула увагу до картини Мотанки. Вона зізналася, що вже тиждень мріяла її придбати, і сподівалася, що ніхто інший не встигне цього зробити раніше. Її бажання здійснилося, і вони поїхали додому задоволені, з картиною.

16 квітня 2024, на Великдень, вони знову завітали до нас, але вже не вдвох, а втрьох. Надія з радістю повідомила, що у них зародилося нове життя, і вона вагітна. Вона поділилася, що коли вперше побачила Мотанку, її головним бажанням було мати дитину, і картина асоціювалася в неї саме з цією мрією.

І ось, 3 січня 2025 року, на світ з'явився їхній синочок. Ця історія наповнила нас радістю і вірою в те, що мистецтво може приносити щастя і здійснювати бажання. Ми довго не розповідали про це, чекаючи на народження дитини, але тепер з радістю ділимося цим чарівним випадком.

- Разом з картинами ваша сім'я виготовляє і художні панно. Розкажіть про них.

- Так, ми робимо різні панно із дерева. Вони виконані у техніці мозаїка та у вигляді геометричного орнаменту з використанням квадратних блоків різних кольорів: червоного, чорного, білого, зеленого, жовтого та помаранчевого. Візерунок на них – це традиційний український орнамент різних областей України. Кожне панно має символічне значення, поєднуючи різноманітні кольори та форми, що створюють динамічний і візуально виразний ефект.

- Які ваші творчі задуми та плани?

- Всі картину зроблені вручну, і не можуть бути однаковими. Ми нічого не плануємо, живемо одним днем, тут і зараз, як самураї «немає мети, тільки шлях» .

- Дякую вам за знайомство та відверту розмову! Щастя вам з чоловіком та нових творчих знахідок!