Посилки з-за кордону обкладуть митом і ПДВ: як і чому збираються скасувати ліміт 150 євро

У 2024 році разом із підвищенням військового збору, збиралися скасувати неоподатковуваний ліміт 150 євро на посилки з-за кордону, проте ці зміни не ухвалили. Тепер є намір провести скасування двома окремими законопроєктами, змінивши Податковий та Митний кодекси. Що відомо про плани та як їх сприймають, розбирався "Ми – Україна".

Що відомо про законопроєкти?

Станом на ранок 16 січня, проєкти про зміни у Митний і Податковий кодекси ще не зареєстрували. 15 січня керівник фінансового комітету ВРУ Данило Гетманцев сказав, що вони подані на реєстрацію, закликав депутатів підписати їх. Він зазначив, що вони "повністю розроблені відповідними бізнес-асоціаціями" та надав звернення шістьох таких. Також Гетманцев перелічив основні положення законопроєктів.

Скасування ліміту. Зараз посилки на суму до 150 євро не оподатковуються податком на додану вартість та з них не стягується ввізне мито. Якщо вартість більша за ліміт, сума перевищення оподатковується ПДВ (20%) і нараховується мито (10%).

Були спроби знизити ліміт до 100 євро. Його застосували у 2019 році, але у 2022 році набрав чинності закон , які знову відкотив розмір до 150 євро. Було надто складно адмініструвати, знизилися і кількість відправлень, і доходи поштових операторів та експрес перевізників.

Але з того часу пішов розквіт іноземних маркетплейсів, зокрема китайських, та дешеві товари від них користуються великою популярністю серед українців. Йдеться не тільки про корисний у господарстві крам чи дешевий одяг, але й про тактичні товари для військових, аналоги яким в Україні часто не знайти, та запчастини для надважливих для війська дронів, засобів радіоелектронної боротьби та розвідки. Для бізнеса БПЛА, РЕБи, РЕРи та комплектуючі до них звільнені від оподаткування і мита. Проте не для фізосіб, які часто донатять на ЗСУ вже безпосередньо деталями, закуповуючи їх власним коштом чи за рахунок зборів.

Проте перша позиція із законопроєктів – скасувати ліміти на відправлення з такими вступними:

• якщо фізособа надсилає іншій фізособі без комерційної мети посилку на суму до 45 євро, ПДВ не буде. Оскільки текстів ще немає, відкрите питання щодо мита для таких відправлень та щодо стягнення ПДВ і мита з посилок від людини іншій людині в разі її вартості понад 45 євро: які ставки та до якої суми будуть застосовуватися (на усю суму чи на суму перевищення);
• якщо людина купує щось на маркетплейсі, ПДВ стягуватиметься з будь-якої вартості, а мито – з відправлень вартістю понад 150 євро. Тут знову є питання: до якої саме суми буде застосовуватися мито – до усієї вартості чи до суми перевищення. Найважливіше ж у тому, як бути із потрібними війську комплектуючими. Також поки не ясно, як бути зі сплатою ПДВ в разі форвардингу – послуги з доставки придбаних за кордоном товарів, за які там вже сплачено ПДВ. З наявних пояснень виходить, що українці сплачуватимуть податок двічі.

Адміністрування та митне оформлення. У минулорічному варіанті скасування лімітів не йшлося про якісь особливі режими оформлення товарів низької вартості. Вже тоді скептики казали, що наявні умови зроблять українців, які отримують посилки, платниками ПДВ і мита, це буде їх головним болем, а будь-які помилки – причиною для штрафів.

Данило Гетманцев анонсував: ПДВ зможуть сплачувати маркетплейси. Таку можливість запровадять і вона аналогічна європейській системі спрощеного декларування і сплати ПДВ для дистанційних продажів Import One‑Stop Shop (IOSS). Щоб спростити митне оформлення, запровадять "нову митну декларацію для товарів з незначною вартістю з набором даних, аналогічним митній декларації Н7, яка існує у країнах ЄС".

IOSS – імпортне єдине вікно в ЄС для товарів вартістю до 150 євро. Продавці можуть добровільно (не обов'язково) зареєструватися в Import One‑Stop Shop і це передбачає сплату ПДВ на касі продавця, а не на митному кордоні. З 2028 року є намір розширити IOSS на вартість понад 150 євро.

"Рішення (One stop shop) передбачає сплату ПДВ у момент придбання товару на міжнародних маркетплейсах і спрощує адміністрування цього податку, - пояснює фахівець з питань податкової та регуляторної політики Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Україна Мирослав Лаба, - Цей механізм є набагато простішим в адмініструванні ніж сплата ПДВ при розмитненні товару під час перетину кордону (контроль вартості посилки, сплата ПДВ і тд). Для держави Україна (економіки) придбати велику партію товару і доставити її в країну завжди буде дешевше ніж поштучне придбання товару громадянами і оплата кожної посилки (доставки) окремо. Витрати на контроль вартості посилок та час їх розмитнення має зменшитись".

Але як буде виглядати український аналог IOSS, зрозуміємо навіть не з першої редакції законопроєкту, а вже після остаточного ухвалення закону, коли врахують і правки до другого читання, і з голосу в Раді.

Які причини скасування лімітів?

Бюджет. Асоціації у зверненнях повторили одну й ту саму цифру – 11,8 млрд грн отримав би держбюджет у 2024 році, якби не було ліміту 150 євро на відправлення. Це цифри з дослідження Інституту соціально-економічної трансформації (ІСЕТ).

Конкуренція. Ще у вересні минулого року Данило Гетманцев казав , що для держави фіскальна ініціатива – скасування ліміту для посилок, є не такою істотною. Тоді як для бізнесу це питання життя і смерті.

У тому ж дослідженні ІСЕТ зазначають, що потенційні втрати бюджету – не найгірше у наявних лімітах:

"Значно більш негативним ефектом для економіки України, ніж потенційні втрати бюджету – є те, що використання пільги з оподаткування міжнародних поштових відправлень призводить до викривлення конкуренції в Україні та завдає шкоди українським компаніям, які спроможні виробляти схожі товари в Україні і сплачувати податки".

Відсутність ПДВ 20% для усіх посилок та 10% мита для посилок вартістю понад 150 євро, якщо вивчати пояснення асоціацій, вирівняє конкуренцію і для вітчизняних виробників, які зараз не мають субсидій та преференцій та чесно сплачують податки, про що вказано й у дослідженні. Також усуне конкурентні переваги таких гігантів, як AliExpress, Temu, Joom, Shein, перед українськими ритейлерами усіх форматів.

Тіньовий ринок. За словами міністра фінансів Сергія Марченко, майже уся наша інтернет-торгівля та електронна комерція перебувають у тіні та в межах 150 євро завозять все. Асоціації синхронно посилаються на один факт у дослідженні ІСЕТ:

"серед 100 найбільших отримувачів міжнародних поштових відправлень маємо 81 фізичну особу, які сумарно отримали за 9 місяців 2024 року 18 765 посилок або в середньому 232 посилки на кожного. Жодна з них не перевищила вартість у 150 євро, відповідно позбавлені від сплати ПДВ".

Ці цифри використовуються як підтвердження того, що тіньовики лазівкою із лімітами активно користуються, значна кількість фізосіб використовує пільгу для тіньової підприємницької діяльності, більшість міжнародних відправлень використовується для комерційної діяльності. Це майже прямі цитати зі звернень.

Відсутність захисту прав споживачів. Оскільки більшість імпортних маркетплейсів не підпадають під українське законодавство, захист прав споживачів та повернення неякісних товарів складні. Це наводять у переліку основних проблем неоподатковуваного та безмитного ліміту посилок.

Невідповідність європейському законодавству. В Євросоюзі з липня 2021 року скасований ліміт для несплати податків з відправлень з третіх країн. До цієї дати ПДВ не стягувався в разі вартості до 22 євро.

Що не так зі скасуванням лімітів?

Важко сперечатися із тим, що ритейл, який сплачує податки, заслуговує на чесну конкуренцію. Також рано чи пізно Україні треба буде застосувати європейські норми. Проблема із зловживаннями пільгами безумовно є: коли є лазівка, завжди є той хто нею скористується.

Проте майже до кожного з аргументів щодо застосування ПДВ і мита на усі посилки, можна навести контраргумент.

Якщо змін не буде до законодавства про захист прав споживачів, скасування лімітів не вплине на проблеми із поверненням товарів.

Розрахунки того, як швидко вітчизняні виробники зможуть налагодити виробництво товарів, які зараз закупають за кордоном, не наведені. Особливо це потрібно розуміти для товарів для військових. Звісно, щодо виробництва комплектуючих для пристроїв, але й щодо корисних для них речей, як-от мультитулів, потужних ліхтариків, рушників з мікрофібри і т.п.

Які реальні обсяги зловживань через пільги, остаточно невідомо. Одна цифра з дослідження не доводить, що усі українці, які купили запчастини чи шкарпетки у Китаї, тепер є тіньовиками.

Нижче розрахунки втрат бюджету через різні схеми у 2023 році з дослідження ІСЕТ, CASE Україна та Економічної експертної платформи. Серед них контрабанда та сірий імпорт – 120-167 млрд грн втрат.

Згідно з дослідженням ІСЕТ, бюджет у 2024 році, в якому кількість відправлень порівняно із 2023 роком суттєво зросла, не отримав 11,8 млрд грн, які міг би отримати в разі ПДВ і мита на усі посилки. Тобто якщо вважати увесь обсяг відправлень схемою тіньового бізнесу, це 7-10% того, що недоотримав бюджет внаслідок сірого імпорту і контрабанди загалом чи 3-5% від втрат через усі схеми. Проте цілком очевидно, що усі посилки не є отриманими з комерційною метою та пов'язані із підступним ухилянням від сплати податків.

"Що я з цього приводу думаю? Поки я нічого не думаю, поки не побачу детальний текст документу, а також почую як саме ми плануєм надавити на Тему, Алі, а також відволікти Джефа Безоса від інавгурації Трампа, щоб він терміново навчив Амазон брати український ПДВ. Я завжди за креативні, високотехнологічні заходи, - констатує керівник "Укрпошта" Ігор Смелянський, -Тому поки наша позиція, як "Укрпошта", так і в мене особисто, як керівника в робочій групі по реформі митниці – no comments, але чисто інтуїтивно, є враження, що значні обсяги сірого імпорту треба шукати в іншому місці. Тисячі лівих Айфонів точно не заїхали через посилки".

Про особливий режим для потрібних війську комплектуючих для дронів поки нічого не сказано.

"Тобто, ви закупили комплектуючих для ФПВ на аліку на $100, заплатили податків ще на $32 ($110 товар + мито та $22 ПДВ). Маємо здорожчання на 32%, - каже воєнкор Богдан Мирошников, -Тобто, епоха ФПВ по $350-400 скоро скінчиться. Будуть всі від $450-470. Більш того, через вже існуючі ідіотські обмеження, виробники ФПВ та інших речей для армії не можуть купляти все відразу - доводиться дробити по 150 євро (існуючий ліміт) на добу. Я постійно з цим стикаюся, коли потрібно замовити частину комплектуючих на "Цукорки" (детектори дронів, - авт.). Мені пропонували варіанти, як доставляти взагалі в сіру за комісію та подовжені строки доставки. Я так не граю. А хтось скористується. Якщо безподатковий ліміт приберуть взагалі, більшість B2C (бізнес для споживача, - авт.) логістики тупо піде в тінь, а поштові оператори надовго "ляжуть" через необхідність розмитнювати 99% міжнародних відправлень. Зараз ця цифра не перевищує 15-20%".

Євроінтеграція України передбачає, що ми будемо застосовувати аналогічні європейським норми права. Проте в ЄС скасуванню ліміту на рівні 22 євро у 2021 році передував час: законодавство про це ухвалили у 2017 році. До дати йшла підготовча робота і, зокрема, впровадження того самого Import One‑Stop Shop.

Одна Україна не співставна за масштабами із такою громіздкою структурою, як ЄС. У нас можна й швидше. Проте в Україні, на відміну від ЄС, йде війна. Під час якої, окрім падіння доходів у бізнесу, падають доходи й у громадян, які хочуть заощадити і купують там, де дешевше.

"Заважати людям обмінюватися дешевими товарами — це значить заважати їм діставати себе з бідності. Що дешевше людям обходиться ввіз іноземних товарів, то більше власних проблем вони розв'яжуть у наші й без того нелегкі часи", - вказує підприємець, співзасновник "Нової Пошти" Володимир Поперешнюк.

Це одна з причин, про які він згадує. Інші: зростання цін та послаблення купівельної спроможності, удар по обороноздатності через ПДВ та мито на складові для дронів, РЕБів, РЕРів. Плюс складність процесу розмитнення.

"Прийняття закону не лише уповільнить та зменшить потік дешевих товарів, а ще й не дасть жодної користі для бюджету. Адже витрати на митні процеси перевищать доходи від них", - вважає Поперешнюк.

Тут вже згадується досвід зниження лімітів у 2019 році, який себе не виправдав.

Експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин вважає, що скасування лімітів буде у першу чергу на користь вітчизняних виробників. Шлях проходження законопроєктам він пророкує складний.

"Він в інтересах легкої промисловості. Ритейлу зараз, здебільшого, все одно і він теж певною мірою підв'язаний під механізм пересилок. А от виробники зараз у небезпечній ситуації, цей бізнес однозначно на сьогодні не може конкурувати з Китаєм, який приходить в країну без митних оформлень. Але з іншого боку маємо українського споживача. Наприклад, з Європи прийде дитячий одяг бувший у використанні, а платежів ви сплатите більше, ніж він реально коштує. Плюс волонтери та люди, які отримують з-за кордону дороговартісні ліки. Ми ж з вами бідні. І одне діло, говорити про бізнес, який робиться на пересилках і який створює склад без митного оформлення, інше – про людей, які хочуть зекономити, - каже Пендзин, - Як на мене, мала б бути різниця в залежності від кількості відправлень за певний період часу. До якогось рівня щоб була нульова ставка. Запропоноване ж рішення – палиця о двох кінцях і буде великий перелік тих, хто буде проти. Законопроєкти і процес їхнього прийняття будуть дуже непростими".