История Днепра: Как в нашем городе обманули посла США

Удивительной историей поделился известный днепровский писатель, журналист, краевед Николай Петрович Чабан.

Во время независимости Украины, до войны и пандемии, наш город часто принимал зарубежных послов.

А вот в советскую эпоху такие визиты были не очень частыми. Тем более – приезд посла такой представительной страны как США.

Но этот визит обернулся страшным конфузом, о котором Николай Чабан рассказал следующее:

«ЯК АМЕРИКАНСЬКОГО ПОСЛА НАДУЛИ В ДНІПРОПЕТРОВСЬКУ.

У 1936-1938 роках американським послом у Москві працював Джозеф Едвард Девіс (1876-1958). Він був не лише дипломат, але і юрист, меценат, колекціонер та автор спогадів. Його другою дружиною стала Марджорі Меррівезер Пост (1887-1973) – бізнес-леді, світська левиця, яка витратила більшу частину своїх статків на колекціонування творів мистецтва, особливо дореволюційного російського мистецтва, більшу частину якого тепер виставлено в Музеї Хіллвуд у Вашингтоні, розташованому в її колишньому маєтку.

У своїй книзі «Mission to Moscow» («Місія до Москви», 1942) Девіс захищав сталінський режим Й. Сталіна та його політику. В інтерв’ю він описував американцям Сталіна як суворого, але справедливого керівника, який дбає про благо держави і народу. Будучи послом у роки московських політичних процесів 1930-х років (він був присутній на трьох з них) проти «ворогів народу», підтримав звинувачення на їхню адресу та необхідність боротьби проти російських «квіслінгів».

«Зовсім ясно, — заявляв Девіс, — що всі ці процеси, чистки та ліквідації, які свого часу здавалися такими суворими і так шокували весь світ, були лише частиною рішучого та енергійного прагнення сталінського уряду захистити себе не лише від перевороту зсередини, а й від нападу ззовні».

У результаті своєчасно проведеної «чистки», що навела «лад у країні» і «звільнила її від зради», як писав пізніше Девіс, у СРСР до 1941 року не залишилося «п’ятої колони» держав фашистської «осі». За цією книжкою у 1943 році знято однойменний фільм. Під час війни його показували у СРСР. Чарльз Боулен назвав його найбільш пропагандистським з усіх, будь-коли знятих у США.

Перебуваючи в Москві, Девіс, разом з дружиною та на її гроші, у значних масштабах і за безцінь скуповував у радянського уряду експропрійовані твори мистецтва, включаючи картини Левицького та Брюллова, яйця Фаберже й чимало іншого. Радянський уряд дозволив йому вивезти всі предмети мистецтва з країни без сплати митних зборів.

Але в Дніпропетровську з ним стався конфуз.

У спогадах Девіса описується випадок, як у місті на Дніпрі він придбав у комісійній крамниці картину італійського майстра, але тільки-но сів у поїзд, щоб їхати до Москви, як співробітники НКВС привели до нього в купе переляканого директора магазину.

Той зізнався, що картина підроблена, та повернув гроші. Як пише Девіс, він попросив, щоб директора не карали «надто суворо».

З цього епізоду ясно, хто курирував поїздки американського посла країною».