Музей истории НТЗ отметил юбилей

Музею одного из старейших предприятий нашего города исполнилось 55 лет.

Музей почти в три раза моложе самого предприятия, которое ведет свою историю с создания завода Ганке в 1891 году.

В свое время Городской сайт подробно писал и об этом предприятии, и о его музее.

О 55-летии Музея истории НТЗ рассказала его директор Валентина Матова:

«На цю ювілейну зустріч зібралися однодумці та друзі музею протягом багатьох років – керівники Компанії та заводу, працівники підприємства, які зробили вагомий внесок у реконструкції, ремонти та подальший розвиток «цеху історії», організацію його роботи, святкових та ювілейних заходів.

«Більш ніж півстоліття металурги збирають історію 133-річного підприємства і продовжують її своєю працею та досягненнями ,- сказала, вітаючи шановних гостей, керівник музею В.С. Матова.- І сьогодні, в ці складні, буремні часи страшної війни кожен з нас не просто воює чи працює, а вносить свої корективи в літопис рідного колективу, нашої держави. Більше 1000 металлургів захищають нашу країну по всій лінії фронту, кров`ю і життям виборюючи кожен клаптік рідної землі. І робітники всього ІНТЕРПАЙП цілодобово несуть трудову варту і працюють на розвиток Компанії І України. Отже мі з вами ті, що БУДУЮТЬ ІСТОРІЮ ТУТ І ЗАРАЗ!».

В.С. Матова запросила гостей до подорожі оновленими залами від минулого до сьогодення, де разом з історією оживали історичні постаті та традиції, закладені засновником заводу Тадеушем Гантке та першими поколіннями металургів.

Екскурс по першій залі заснування заводу розпочав "сам Гантке", зазначивши, яку увагу він приділяв технічному розвитку свого дітища та школам профмайстерності працівників.

Кінець 20-х та наступне десятиліття, яким присвячений 2-й зал музею, стали початком технічної революції на підприємстві. Будуються ливарний цех, мартенівський та перший у союзі колесопрокатний, а потім новомеханічний, балонний, котельно-зварювальний – до війни завод виріс у 5 разів, вийшов на всесоюзну арену і став відомим постачальником оборонної промисловості. Про важливість досвіду передвоєнного покоління та послідовного розвитку науково-технічного прогресу для майбутнього заводу говорили «легендарний директор тих років Петро Звайзгне» і нинішні керівники Андрій Коротков та Дмитро Богдан.

У залі ІІ світової війни в останню реконструкцію відбито значущість битв під Києвом, Одесою, Севастополем, боїв за Харків, Яссо-Кишинівської операції, що багато в чому вплинули на розгром гітлерівської армії. Але війна не пішла в історію, а через десятиліття повернулася в сьогодення разом із російською агресією. До нашої екскурсії приєднався ветеран цієї війни, колесопрокатник Олександр Поштовик, який боровся 392 дні у запеклих боях «на нулі». У його спогадах звучала віра у непереможність захисників України та Перемогу над ворогом. Він поповнив бойовими сувенірами колекцію майбутньої військової зали. А директор із комунікацій Людмила Новак від усіх нас тепло привітала фронтовика зі святом, вручивши пам'ятний подарунок

Експозиції повоєнної зали 40-50-х років, коли за 5 років на повністю зруйнованому заводі відновили все, що до війни будувалося 50 років, та історія будівництва чотирьох трубних цехів у наступні десятиліття свідчили про найвищий професіоналізм трудового колективу та високі темпи технічного прогресу, Завод став базою для впровадження унікальних в країні технологій та обладнання. Бригади та зміни, ділянки та цехи виходили переможцями галузевого змагання. І весь колектив заводу під керівництвом відомого професіонала та керівника А.Т. Єсаулова впевнено йшов серед лідерів вітчизняної металургії.

Екскурсія для гостей проходила знайомими маршрутами, оскільки всі вони не раз бували в музеї, і увага зверталася лише на оновлені документи, факти та відомі особи, виявлені в архівах.

А основне ювілейне свято проходило в залі Незалежної України, чию історію будували ми всі разом. Розпад союзу та перехід господарства на рейки ринкової економіки. Чудовий та найскладніший період керівництва А.І. Козловського, майбутнього Героя Соцпраці та Героя України. Зміна форм власності, увійшли до складу Компанії Інтерпайп, чиї інвестиції дозволили нам досягти нового рівня якості та конкурентоспроможності продукції, значно розширити зовнішній ринок. На стендах відображено будівництво вакууматора та інші новинки техпрогресу. А потім на зміну застарілому мартену прийшов високотехнологічний електросталеплавильний завод нового покоління. І в музеї вже є експозиції всього сталевого дивізіону. Незабаром з'являться стенди з Нікопольськими та Новомосковськими заводами, так що наш музей по праву тепер можна називати музеєм всієї Компанії.

В експозиціях можна бачити впроваджені проекти новинок науки та техніки останніх років, але щомісяця, незважаючи на військові труднощі, з'являються нові розробки та впровадження, про них доповнив гостям голова Правління Сергій Костенко.

А з іншого боку головної зали готуються стенди про захисників України – працівників Інтерпайпу. Війна обрушилася на Україну, увійшла до нашого життя, нашої історії… Дуже зворушливе ювілейне привітання з фронту нам надіслав давній друг, старший сержант мінометного взводу, член ради музею, консультант з військової тематики Олександр Сальченко (зараз в эпіцентрі «запеклих боїв). Він сьогодні нагороджений Подякою мера. Вже є виставка військових озброєнь (одна з перших у місті – спасибі Людмилі Новак), усюди живі експонати, надіслані з фронту нашими хлопцями.

Активістів музею удостоєно Подяки міського голови, грамот Центральної та обласної Рад профспілки металургів та гірників України. На ювілейній зустрічі звучали пісні у виконанні переможців заводських конкурсів Євгенії Вишневської та Ігоря Литвиненка».

Фото – Музей истории НТЗ.