На Днепропетровщине открыли следы неизвестной ранее Запорожской Сечи!

Тщательная работа с документами прошлого позволила отыскать свидетельства о поселении запорожского казачества, которое до этого нигде не упоминалось.

Еще одним интересным материалом порадовал Городской сайт известный исследователь истории нашего края Евгений Молдаванов. Мы уже публиковали несколько его материалов, посвященных малоизвестным фактам из истории Запорожских Сечей.

На этот раз Евгений рассказал о Запорожской Сечи, которая не имела собственного названия и не была известна историкам.

К предположению о существовании еще одной Сечи исследователя привело изучение карт и следующих архивных документов:

1. Avakov P. A., Kochegarov K. A. The unique drawing of the Zaporozhian Sich and the Kamenny Zaton fortress of the beginning of 18th century. Studia Slavica et Balcanica Petropolitana. 2021. No. 2 (30). P. 64–78. URL: https://slavica-petropolitana.spbu.ru/images/2021-2/006-Avakov-Kochegarov.pdf

2. рДАДА Фонд 124; Опис 3; Справа 1317; Арк. 3.

И вот к каким выводам в итоге пришел Евгений Молдаванов:

«НЕВІДОМА СІЧ: СПІВСТАВЛЕННЯ ПЛАНУ «ЗАПОРОГОВ» ЗІ СУЧАСНОЮ КАРТОЮ

Архівна справа, до якої входить креслення невідомого укріплення (рис. 1) включає в себе також лист генерального осавула Війська Запорозького - Івана Ілліча Скоропадського до Гетьмана Івана Степановича Мазепи. Лист датовано 08.05.1703 р.

Щодо креслення Запорозької Січі (рис. 1), то воно не має ані назви, ані датування, тобто взагалі не атрибутоване. Дослідники країни-агресора вважають, що спочатку графічний документ зберегався серед інших документів і до листа генерального осавула було прикріплено пізніше.

Креслення виконано чорною тушшю на аркуші паперу прямокутної форми з розмірами 33 × 21 см.

Географічні об’єкти накреслені умовно без урахування геометричної чіткості.

Картографічний витвір більш характерний для XVII – першої чверті XVIII ст.

Креслення відображає здебільшого лівий берег Дніпра, а саме - урочище Кам’яний Затон.

Що стосується географічних об’єктів та назв, які представлені на кресленні, то можемо побачити гідронім «Гірка Вода», що скоріш за все є р. Кінською (Конка).

Також є позначення «Кінські Води», що само собою зрозуміло про яку річку йдеться.

«Очаківські Води» – тут напевно мається на увазі р. Дніпро, в яке декілька разів впадає вищезгадана р. Конка.

Назва «Гора» – це зара є частина с. Велика Знам’янка.

«Озеро…» - сучасний Білозерський лиман.

Якщо співставити креслення зі сучасною супутниковою картою (рис. 2, 3, 4), то «Запороги», тобто Січ розташовувалась на правому березі Дніпра одразу навпроти фортеці Кам’яний Затон (прим. - на відстані 1300 м). На карті 1821 року на цьому місці знаходився острів, що омивався р. Осетровкою та р. Дніпром (рис. 5).

Але ж справа втім, що в цей час, тобто в час створення цього графічного документа відомо лише про існування одної Січі - Чортомлицької (1652 - 1709 рр.), яка розташовувалася за 10 км західніше, – на острові при злитті р. Чортомлик, Лапинка, Павлюк та Скарбна (рис. 6).

Виходить що паралельно з Чортомлицькою існувало ще одне невідоме науці козацьке укріплення, яке умовно ми назвали Осетрівська Січ (прим. - за назвою р. Осетрівки).

Місце розташування укріплення мало стратегічне значення, адже в тому місці був влаштовани всім відомий перевіз, який треба було охороняти від неприятеля».

Иллюстрации предоставлены Евгением Молдавановым