Герои Днепровской ТРО: Как танкист пересел на БПЛА

Городской сайт продолжает знакомить с судьбами воинов, которые сражаются в составе 128 отдельной Днепровской бригады ТРО.

Судьба очередного воина в который раз подтверждает суровую правду Большой войны. Какими бы ни были твои знания и умения до ее начала – на фронте придется начинать все с нуля.

Об этом герое в 128 бригаде рассказали:

«Хлопець, що весело посміхається з сирого міні-бліндажу і має вигляд завзятого вояка, який на війні, як вдома, насправді викладач одного з відомих вишів Дніпра.

Свого часу він закінчив університет з військовою кафедрою, тому не здивувався коли у березні 2022 року отримав повістку, як офіцер запасу.

Зараз він зі сміхом називає себе тодішнього “піджаком”, адже хоч і був за фахом танкістом, навіть не уявляв собі, що робити з тим танком. Натомість він добре розумівся у комп’ютерній справі. Щоб реалізувати реальні знання і навички потрапив до 128 бригади ТРО ЗСУ. Саме там побачив перші дрони безпілотники і зрозумів, що це його призвання.

Попри те, що тренуватися доводилося по ночах, швидко навчився літати і потім почав шліфувати знання на комп’ютерному симуляторі. За цим заняттям його й побачив комбат, який тоді безуспішно шукав оператора БПЛА. З того часу кабінетна робота для ентузіаста БПЛА змінилася на бойові виходи на свіжому повітрі.

“Раніше боліла голова, а коли перейшов в підрозділ БПЛА стали боліти ноги”, - сміється військовослужбовець. “Тоді три вильоти на добу здавалися великим досягненням, а потім ти знищуєш два міномети і склад російського б/к і, ніби, не дуже це й подія. Більше радості, що хлопці кричать в рацію “ура”, - ділиться він емоціями.

Каже, що якби була можливість щось порадити собі минулому, передати якусь важливу інформацію, то порадив би більше уваги у науковій роботі приділити штучному інтелекту і захопленню цілі, щоб тепер реби не заважали, і більше нічого б не казав. Бо науковець ти чи студент - до Перемоги треба докластися всім».