Через сильну спеку у річці Дніпро може вимерти риба та позеленіти вода

Аномальна спека підвищує ризик того, що в річці Дніпро стане небезпечно купатися. Зокрема через прогнозований мор риби та позеленіння води.

Про це Відкритому розповіли експерт з екології та сталого розвитку програми “Чисте повітря для України” Олексій Ангурець та проректор з наукової роботи ДНУ ім. О. Гончара Олег Маренков.

Другий рік поспіль команда “Чисте повітря для України” продовжує моніторинг поверхневих вод у місті Дніпро, який здійснюється за допомогою автоматизованої станції «Наяда-2». Аналіз проводять за 17 показниками.

Період моніторингу триває з березня по листопад. Сама станція розташована на Монастирському острові, де екологи й експерти постійно контролюють рівень забрудненості та загальний стан водойми.

Наразі відомі результати гідрохімічного дослідження стану води у річці Дніпро, яке зробили наприкінці червня.

“Ми бачимо, що температура води поступово підвищується – від 17 до 23 градусів, і це має негативний вплив на стан води у річці та її мешканців. Проте рівень pH ще був у межах норми – 6,9-7,5, так само і з показниками кисню – 14 мг/л. Підвищено показники хімічного споживання кисню, що стало наслідком потепління та процесів руйнування органічних сполук у водоймі. Вміст вуглецю у річці Дніпро становив від 18 до 21 мг/л при розчиненому вуглексилому газі 15 мг/л. Ці показники впливають на фотосинтез рослин і вегетацію. Подальша спека та значне підвищення температури вже за тиждень може призвести до позеленіння Дніпра внаслідок цвітіння водоростей. До речі, купатись у такій воді небезпечно для шкіри людини, можуть бути серйозні алергічні реакції. Прогнозується і мор риби через брак кисню на дні та поверхні водойм. Зокрема, під загрозою гибелі бичок та тюлька”, – говорить Олег Маренков.

Температура води є важливим абіотичним показником, який істотно впливає на гідробіонтів, регулює швидкість життєвих процесів і визначає найважливіші фізико-хімічні властивості води.

Екологи разом з експертами проводять оцінку якості поверхневих вод, щоб визначити її придатність з метою господарсько-побутового використання, водокористування в оздоровчих, рекреаційних, спортивних цілях та для потреб рибного господарства.

“Наголошуємо, що це не оцінка води згідно з питними нормативами, а також її епідеміологічного стану. Робота даної станції – це гарний приклад того, як треба проводити аналіз всієї річки Дніпро. Бо всі ми розуміємо, що загальна ситуація набагато гірша, і це одна з найбільш гострих екологічних проблем. І все може погіршитись в рази під час війни та після її завершення. Адже зменшується об’єктивний контроль за станом водойм. Я разом із колегами вважаю, що стану річки Дніпро загалом приділяється недостатня увага, має бути загальна національна програма для цього. Також ми потребуємо регіональних програм в оздоровленні малих річок, мають працювати всі контролюючі структури, щоб зусилля об’єднувалися задля уникнення екокатастрофи”, – наголошує Олексій Ангурець.

За словами фахівців, окрім війни та її наслідків, негативно на стані водойм позначаються кліматичні зміни. І якщо на це не звертати уваги, повноцінно не досліджувати, то результат як для людей, так і для гідробіонтів буде невтішний.

Більше дивіться у відео: