Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Днепр » Новости города и региона
чт, 03 сентября 2026
15:57

НОВОСТИ ГОРОДА И РЕГИОНА

В Днепре не стало известного археолога и воина

В Днепре не стало известного археолога и воина

В Небесное воинство ушел защитник Украины Владимир Ходас, который почти четверть века занимался археологией в Днепропетровском историческом музее имени Яворницкого.

В коллектив исторического музея он вошел в 2001 году. Главным интересом Владимира Ходаса было исследование древних артефактов бронзовой эпохи. В частности, он сделал огромный вклад в исследование балки Канцерка, о которой неоднократно писал Городской сайт.

С началом Большой войны Владимир пошел на фронт. Вчера его сердце не выдержало перенесенных испытаний…

Об археологе и воине с болью рассказали в Днепропетровском историческом музее:

«Велика втрата для музею та археологічної спільноти України.

Не витримало серце нашого колеги та діючого військового Володимира Ходаса.

Він увійшов до колективу музею у 2001 р. Відділ археології отримав географа, спелеолога, фотографа, кресляра, промислового альпініста, помічника капітана яхти, музиканта в одній особі. Важко було повірити, що стільки навичок і різнопланової інформації могла акумулювати та використовувати людина. Безліч веселих пригодницьких історій, більшість з яких ґрунтувались на власному досвіді, невичерпний оптимізм. Постійно у русі, готовий до авантюр і мандрівок. Підсвідома потреба допомагати оточуючим, жертвувати власним заради колег і друзів. Він постійно носив із собою багато, на перший погляд, непотрібних речей, які раптово могли стати в нагоді в самий неочікуваний момент. Археологічна «чуйка» на пам’ятки і знахідки. Безкомпромісність по відношенню до грабіжників культурної спадщини.

Предметом наукових інтересів Володимира стала доба бронзи. Однак, він проводив розвідки, в тому числі, і на пам'ятках доби Середньовіччя, серед яких варто згадати гончарний центр "Балка Канцерка". Певний час Володимир очолював відділ археології, який є міцною музейною родиною, об'єднаною спільними цінностями та досвідом польових виїздів.

З початком повномасштабної російської агресії проти України Володимир долучився до лав Захисників нашої держави. Служив у підрозділі з логістики. Дуже пишався і по-доброму хизувався своїм шевроном з колесом перед музейниками.

Наші захисники не є сталевими і броньованими. Інколи, приїжджаючи додому з фронту, вони відчувають проблеми зі здоров'ям, а інколи ось так неочікувано, як Володимир помирають від тих проблем, які довгий час ігнорувалися в ім'я виконання бойових завдань.

Відданий справі, товариський, щирий у відстоюванні інтересів музею.

Пам'ятаємо... Дякуємо за службу...

Висловлюємо співчуття родині».

Фото – исторический музей.







Gorod.dp.ua на Facebook.

Другие новости раздела:

ОБРАТИТЕ ВНИМАНИЕ!
Популярні*:
 за коментарями | за переглядами
•  Штрафи до 11,9 тисяч грн та обов'язкова мова у чатах: омбудсмен роз'яснила мовні правила для шкіл і батьків (13)

•  Працівник дніпровського ТЦК за рік придбав дві квартири (10)

•  Радянські зірки зняли, а напис залишили: у Дніпрі не завершили декомунізацію обеліска (10)

•  АТБ вводить ліміти, а «Сільпо» — ні: що відбувається з продажем продуктів в Україні (8)

•  Борги за воду у Дніпрі перевищили 900 млн грн: що загрожує злісним неплатникам (7)

•  В музеї «Менори» демонструють українські місця сили, які зникають на очах (5)

•  Багатоповерхівки мають стати автономнішими, а енергооб'єкти - отримати додатковий захист. Зеленський затвердив план підготовки до зими (4)

•  На Дніпропетровщині існує унікальний музей старовинної освіти (3)

•  У Дніпрі вдруге зійшов з рейок новий трамвай (3)

•  На масиві Покровський зносять старі будівлі під новий проєкт (3)


* - за 7 днів | за 30 днів | Докладніше
Цифра:
55
лет назад была найдена «Золотая пектораль».

Источник
copyright © gorod.dp.ua
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.

О проекте :: Реклама на сайте