У Дніпрі пройшов національний чемпіонат зі стрітліфтингу та воркаут рекордів

12 травня у Дніпрі пройшов національний чемпіонат зі стрітліфтингу та воркауту рекордів серед професіоналів. Він був присвячений пам’яті дніпровського спортсмена Павла Ведмедя. Чоловік загинув на фронті 3 листопада 2022 року.

Гауранітай Шуліка, організатор, розповів, що на захід зареєструвались понад 130 учасників.

"Таким заходом ми хочемо вшанувати пам’ять героя, показати молодому поколінню, завдяки кому і якою ціною проводяться сьогодняшні заходи… Атлети приїхали до нас з заходу країни, зі сходу, центральних регіонів, півдня”, – відмітив Гауранітай Шуліка.

На чемпіонаті виступали спортсмени різного рівня.

“Цей захід об’єднує якомога більше атлетів. І атлети самі від рівня кандидату в майстри спорту, майстра спорту і майстра спорту міжнародного класу. Сьогодні виступають “топи”. У сфері спорту їх називають “топ-атлети”. Вони будуть демонструвати безпосередньо як воркаут-рекорди за віковими категоріями “до 14 років” і “14+”, і окремо як хлопці, так і дівчата”, – сказав Гауранітай Шуліка.

Вправи, які виконувались, – це підтягування на перекладині та віджимання на брусах з додатковою вагою і без неї, віджимання від підлоги та вихід силою на дві руки.

Павло Ведмідь

На сторінці workout.academy.official зазначається, що Павло народився 15 вересня 1990 року у Дніпрі. З юнацтва цікавився спортом, маючи вдома плакати зі спортивних журналів та мінімальний спортивний інвентар у вигляді шведської стінки та гантелей. До спорту Павла привчав батько. У 17 років брав участь в любительских змаганнях з бодібілдінгу. Згодом Павло вирішив пройти строкову службу в армії, мав бажання бути розвідником, але доля вирішила, що він стане механіком-водієм танку. Служив у Десні. Завжди казав, що поганих людей армія робить ще гіршими, а гарних – ще кращими, проте бувають і вийнятки. Вже проходячи службу активно займався спортом, брав участь у змаганнях з гирьового спорту та займав призові місця. Після демобілізації деякий час шукав себе, почав спортивну карʼєру, тренувати людей і активно набирати змагальну форму. Великий хист до тренерської діяльності в нього був феноменальний. Він був не просто тренером, а справжнім наставником для багатьох.

Війну зустрів на горі Говерла і тоді твердо вирішив піти захищати нас всіх. Павло служив у батальйоні «СКАЛА». Ніколи не жалівся і навіть там, на війні, говорив, що всеодно щасливий.

Загинув під час бойового завдання від влучання ПТУРа з гелікоптера.