Днепровская бригада ТРО пережила тяжелую утрату

В Небесное воинство отправился один из героев 128-й бригады Михаил «Кракен».

Об этом зрелом человеке и мудром воине Городской сайт уже писал. В семье Михаила Гавра было три несовершеннолетних ребенка, мобилизация ему не грозила. Но он сам добровольцем пошел на войну…

О судьбе побратима рассказал один из ветеранов 128 бригады, известный днепровский историк Дмитрий Каюк:

«Загинув Михайло "Кракен".

До нас в роту він прийшов наприкінці минулого року. Спокійний, розсудливий, навіть, сором'язливий, Кракен відносився до тієї породи людей, на якій тримається будь-яка справа. Михайло ніколи не хизувався якимись досягеннями, не рвав чуба, не виголошувамв пафосних промов, а просто брав і мовчки робив складну, смертельно небезпечну справу солдата піхоти.

Дуже швидко Кракен завоював авторитет серед побратимів. А це, в роті, яка на "нулі" з весни 2022 р., повірте, зробити дуже і дуже непросто. Треба бути справжнім солдатом - результативним і мужнім. Його помітили командири, і Михайло став заступати на позиції старшим групи. Хлопці йому довівряли. Знали, Кракен не підіведе, не кине і не побіжть. І він не побіг.

Свій останній бій прийняв як годиться солдату - з автоматом в руках. Михайло Гавра був з Хмельниччини. Мав трьох дітлахів… Сумно.

Я часто думаю про солдат піхоти. Вони не топлять крейсери, не збивають літаки і не палять обєкти в далекому тилу к@цапів. В них немає ефектних відосиків зі знищеною бронетхнікою ворога і, відповівдно, немає безлічі лайків.

Але саме на них, на звичайних піхотних Михайлах та Захарах тримається фронт. Там де стоїть солдат піхоти - наша неокупована земля!».