Дніпрянам розповіли про таємні та знакові поховання на Соборній площі

Відомий дніпровський історик, завідувач відділу Дніпропетровського історичного музею імені Яворницького, Максим Кавун провів незвичайну екскурсію.

Ця екскурсія була присвячена маловідомим фактам з історії Соборної площі та називалася «Некрополі на Соборній площі: видиме і невидиме».

На цій лекції-екскурсії учасники обговорили такі питання:

Соборна площа як історичний некрополь.

Історичні поховання на площі: локації та періоди.

Меморіальний цвинтар на Соборній площі: є поховання та "зниклі" за радянських часів.

Багато хто знає про те, що на Соборній площі поховано загиблих у роки Жовтневого перевороту, Першої та Другої світової війни. Але мало хто знає, що ця сакральна територія є місцем дуже древніх поховань.

Ось що про це розповів Максим Кавун:

«На початку XX століття, коли на Соборній площі почалися активні будівельні роботи, будівельники та археологи почали натикатися на загадкові артефакти.

У невеликому повідомленні 1905 р. археолога А. Скриленка у газеті «Вісник Катеринославського земства» говорилося – у районі сучасних корпусів гірничого університету та історичного музею було зроблено знахідки окремих поховань:

«На Соборній площі, у дворі музею, під час прокладання канави, знайдено труп людини тюрко-татарського племені, без жодних предметів. На Басейній площі – три невеликі кургани, які, очевидно, містять поховання скорчених пофарбованих скелетів. Біля водокачки знайдено поховання XVII-XVIII століття, при ньому шийна хустка і гудзики».

"Басейна площа" - тоді вільна частина пагорба від проспекту у бік нинішньої вулиці Писаржевського. А «водокачка» була саме на місці майбутнього флагштока…

Ці знахідки породжують безліч питань. Кого могли ховати у XVII–XVIII ст. на вершині порожнього пагорба, та ще й з нашою хусткою з ґудзиками? Невже запорозьких козаків? Чи були вони мешканцями слободи Половиці, чи походили з інших населених пунктів? А може, це поховання когось із невідомих будівельників Катеринослава? Ці питання, швидше за все, залишаться без відповіді.

А 1914 року тут розкопали вже… цілий цвинтар. Газета «Російська правда» у травні 1914 року писала:

«Днями на території Гірського інституту, на місці будівництва нової будівлі головного корпусу, було виявлено кілька людських скелетів, які, як вважають, належать до запорожців. Вчора знову було відкопано кілька напівзітлілих трун, з людськими скелетами. У деяких трунах виявлено невеликі шматочки одягу, що зберігся, знайдено також дерев'яний хрест і невеликий мідний хрестик… Немає сумніву, що на цьому місці знаходився запорізький цвинтар, що існував понад сто років тому».

Як завжди, дві години екскурсії стали для всіх учасників часом конструктивного творчого спілкування у теплій дружній атмосфері. А фотографіями із заходами поділилася учасниця екскурсії Ірина Галай, за що їй окреме спасибі!